В Україні озвучили ідею "додаткового навчального року"
В Україні думали над "додатковим реабілітаційним навчальним роком" через необхідність компенсації прогалин у навчанні, що зумовлені пандемією і війною. Але переважна більшість освітян і батьків не схвалюють цю ідею.
Про це йдеться у результатах дослідження, що проведене аналітичним центром Cedos на замовлення благодійного фонду savED. Дослідження присвячено впливу війни на українські школи.
Зокрема, на думку частини освітян, проведення додаткового навчального року може супроводжуватися зменшенням або втратою інтересу до навчання в учнів.
Також проведення додаткового року освітяни описували як "крок назад" або "втрату часу".
Деякі освітян висловлюють побоювання, що розгортання подій під час повномасштабної війни непередбачуване, і якщо умови навчання не поліпшаться, то цей реабілітаційний рік не буде вирішенням, бо доведеться його повторювати знову і знову, а тому, на їхню думку, проведення "реабілітаційного року" є недоречним.
Водночас ті, хто навчалися на дистанційній формі, зазначають, що додатковий рік очного навчання міг би покращити освітні результати школярів.
Окрім цього, освітяни зазначають, що проведення реабілітаційного року може бути допустимим не на системному рівні, а як індивідуальний захід за рішенням батьків в окремих випадках.
Також 72% батьків вважають, що потрібні додаткові заходи для компенсації прогалин у знаннях і навичках їхніх дітей, зумовлених пандемією і війною.
Більшість опитаних батьків серед можливих додаткових заходів називають додаткові заняття – групові з учителями у школі (59% респондентів), індивідуальні з учителями у школі (49%) або з репетиторами (37%), та самостійне або з допомогою родини опрацювання матеріалу вдома (35%).
Водночас такі заходи як продовження та повторення навчального року обрали до 10% батьків.