Влада Закарпаття просить від Кабміну 23 мільйони гривень на вирішення проблеми із провалами землі у Солотвині

Як відомо, днями у селищі Солотвино, що в Тячівському районі Закарпаття, утворилося ще одне провалля над виробітками солерудника – 16 квітня новий масив ґрунту пішов під землю. Це, звісно, ще більше загострило настрої в зоні надзвичайної ситуації, котра, власне, триває роками без активних процесів вирішення. Прокоментував стан справ директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Василь Пригара, котрий бере участь у робочій групі, що працює в Солотвині з кількох питань життєдіяльності селища.

"Власне, нове провалля - це одна зі складових тих процесів, які тривають у районі шахти. Це не можна кваліфікувати як катастрофу або щось таке, що виходить із ряду подій, які відбуваються на території солерудника. Це якщо розуміти природу того, що коїться. Коротко нагадаю: свого часу під час експлуатації солерудника було допущено потрапляння води, яка є лютим ворогом цього типу шахт, і вона й почала ці негативні процеси. У підсумку це призвело до того, що довелося закривати виробітки, згортати господарську діяльність, і нині солерудник є на стадії ліквідації. Водночас активізувалися процеси підтоплення й утворення карстових проваль. Були розроблені заходи, проект, який передбачав значне фінансування, утім, воно не було надане. Цього року підприємство отримало лише трохи більше двох мільйонів гривень на заходи, пов’язані з ліквідацією, а на інші потреби грошей не виділяли. Нагадаю, що йдеться про державне підприємство, яке підпорядковане не області, а Києву. У зв’язку з тим, що сталося, ми звернулися до Кабміну з проханням знайти фінансування на першочергові роботи. Мова про суму у трохи більше ніж 23 мільйони гривень. Йдеться про заходи, пов'язані з обмеженням доступу людей до зони надзвичайної ситуації, а також – для дослідницьких робіт. Адже, якщо говорити відверто, то сказати про те, що процеси, які відбуваються в солеруднику і масивах біля нього, вивчені й зрозумілі – не можна. Тим паче, що вони неконтрольовані", – йдеться у повідомленні прес-служби Закарпатської ОДА.

Василь Юрійович розповідає про деталі процесів, що кояться: "До слова, зараз біля провалля ми чуємо звук, подібний на виливання води в воду, і це значить, що шахта наповнюється, вода прибуває. У цій ситуації це позитивно, адже від утворення нових проваль нас рятуватиме саме заповнення шахти водою. Учора ми мали виїзну нараду в Солотвині, стосовно кількох проблем, не лише цієї. Зле загалом звучали такі думки: швидше за все, зараз вода в тих шахтах, які ще не затоплені, піднялася досить високо, і відбувається підмивання верхніх шарів, контакт із породою, через що й маємо провали – як вторинний ефект того, що вода сягає верхніх горизонтів. Зараз немає підстав вважати, що внизу є величезна порожнина, незаповнена водою, через яку може відбутися катастрофа. Але у кожному разі треба активізувати дослідницькі роботи. Для цього потрібне фінансування. Та йти до ліквідації наслідків і до убезпечення слід не із "заплющеними очима", а знаючи ситуацію. Подія ця – державного значення, тож і звертаємося до Уряду та чекаємо відповіді".

Варто додати: під час дослідницьких робіт принагідно вивчатиметься й перспектива подальшої розробки Солотвинського родовища, адже є підстави вважати, що потенціал покладів і їхнього видобутку – величезний і є зміст не ставити на ньому хрест. Нагадаємо, що видобуток солотвинської солі має історію в кілька століть, а її якість – найвища.

До слова, голова ОДА Василь Губаль звертався в Уряд щодо Солотвинського солерудника та надвзчиайної ситуації, пов’язаної зним, ще торік і на початку 2015-го року. У п’ятницю ж, 24 квітня, відбудеться позачергова сесія Тячівської районної ради, на якій, з-поміж інших пунктів порядку денного, заплановано затвердити звернення громади до урядовців з проханням виділити кошти на потреби, пов’язані з протидією ситуації на солеруднику.

Довідково: масштабні руйнування в Солотвині почалися в 2004 році. Пізніше активізувалися зсувні та карстові процеси на території селища: пошкоджено ряд житлових будинків, інфраструктуру, дороги. Затоплено підземні відділення республіканської та обласної алергологічних лікарень. Кількість і обсяг провалів в урочищі Чорний Мочар збільшувалися і склали мільйони кубометрів.

Міністерство надзвичайних ситуацій України вперше підтвердило державний рівень надзвичайної ситуації в Солотвині в 2010 році. Ще 9 грудня 2010 року тодішній Міністр МНС закарпатець Віктор Балога звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Миколи Азарова терміново провести міжвідомчу науково-екологічну нараду з питань подальшого використання соляних ресурсів Солотвинського рудника. За результатами роботи міжвідомчої наради визначити стратегію та план заходів щодо запобігання ускладненню екологічного стану території. Серед першочергових заходів – підготовка прогнозної карти розвитку провалля, визначення об'єктів інфраструктури, які потребують винесення за межі небезпечних територій.

У 2013 році Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення ліквідувати ДП «Солотвинський солерудник». Відповідне рішення ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів. На ліквідацію та екологічну реабілітацію території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» повинно було бути витрачено 339 млн. грн., очікувана тривалість робіт — 7 років.

У 2013-му році у Тячівському районі відкрили містечко, збудоване для переселення людей із небезпечної зони у Солотвині. Кошторис його спорудження сягнув більше ста мільйонів гривень. Але, попри урочисте відкриття, людей так і не переселили. У містечку для переселенців з Солотвина у Тереблі збудовано 116 квартир у 8 багатоквартирних будинках, 17 індивідуальних житлових будинків садибної забудови, загальноосвітній навчальний заклад на 330 місць, дошкільний навчальний заклад на 140 місць, інженерні мережі водопостачання, водовідведення, електропостачання та дорожню інфраструктуру. Проблеми, які були із водопостачанням, за дорученням голови ОДА Василя Губаля, було виправлено.