На Хустщині зменшилась кількість поголів’я худоби

Суцільне подорожчання і економічний колапс у державі не могли не позначитись на добробуті мешканців закарпатських сіл. Зокрема, на Хустщині протягом останнього часу різко скоротилась чисельність домашньої худоби. Краяни нарікають, що корми зросли у вартості в рази, а продати домашню продукцію стає все важче, адже у споживачів бракує грошей.

– Протягом 2014 року всіма категоріями населення району виробництво основних видів продукції тваринництва скоротилось. Тільки м’яса на 5,3% було заготовлено більше, ніж торік (9004 т). Молока ж на 1,2% (43,4 тис. т) та яєць – на 0,8% (25,6 млн шт.) реалізовано менше, ніж у минулому році, – каже начальник управління статистики в Хустському районі Тетяна Сакалош. – Крім того, згідно розрахунків, станом на 1 січня 2015 року скоротилась чисельність поголів’я тварин. Скажімо, великої рогатої худоби та корів поменшало на 10,9%, овець та кіз – на 10,7%, а свиней – на 6,0%. Однак, у той же час, краяни почали утримувати на 1,5% більше курей та домашньої птиці. Відносний дефіцит домашньої продукції можна побачити й на міських ринках. Цьогоріч у Хусті набагато менше продавців молока, сиру, сметани, проте, у свою чергу, сильно зросла вартість м’ясо-молочних товарів.

– Я взагалі виключила з раціону м’ясо, – каже мешканка міста над Тисою Ганна Ленд'єл. – Тим паче, що зараз великий піст. Ціни на свинину та яловичину наразі просто фантастичні! Можливо, після Великодня курс долара стабілізується і меню можна буде знову урізноманітнити.

– Щодня купую онучці домашній сир. Дитина має їсти продукти, багаті на кальцій, – запевняє інший краянин Андрій Величко. – Та коштує він щонайменше 25 гривень, а це при мізерних пенсіях та зарплатах – доволі багато.

– Зараз свіжої трави немає, сіно недешеве, спеціальні корми – також, бензин подорожчав, виживати все важче, – нарікає одна з продавчинь Галина Кіш. – Раніше утримувала три корови, зараз маю одну. Та і її переважно використовую у господарстві для власних потреб. Продукцію вивожу на реалізацію всього один раз на тиждень. Покупці обурюються, що підняла вартість товару, але я й так у програші від видатків.

Тож молочні ріки у нашій області поволі міліють. Селяни, незадоволені низкою купівельною спроможністю краян, а містяни – цінами на продукцію. Отже, не дивно, що корів у нас меншає.

Марина Алдон