"Ці акції є незаконними", – головний міліціонер Хуста про блокування доріг

Акції протесту проти мобілізації нещодавно переросли в деяких селах Хустщини у блокування доріг державного значення. Краяни, підбурювані так званими «активістами» повстали проти військового призову і мотивували свої дії тим, що вони не хочуть, щоб їхніх рідних забирали в зону АТО. Звичайно, жодній матері не хочеться, щоб її син воював, але в той же час не слід забувати, що подібні акції не тільки не вирішують проблем, але й можуть зашкодити самій «жіночій армії», адже за перешкоджання руху автомобілів передбачена відповідальність… Детальніше ми попросили розповісти виконувача обов’язки начальника Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області підполковника Василя Гричку.

- Василю Васильовичу, переконана, що учасники акції не знали правого аспекту своїх дій. Роз’ясніть, будь ласка, яка відповідальність передбачена законом за блокування доріг?

- На жаль, останнім часом перекриття проїзних частин доріг, в тому числі і на пішохідних переходах, в Закарпатській області стало одним із найбільш популярних способів волевиявлення краян з метою привернення уваги місцевих органів влади до проблем громади. Але в більшості випадків подібні акції проводяться з порушенням чинного законодавства. Тож хотів би звернути увагу мешканців Хустщини на те, що про перед проведенням зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій організаторам потрібно написати заяву у виконавчий комітет відповідної місцевої ради. Заява подається в письмовій формі не пізніше як за десять днів до попередньо запланованої дати проведення із зазначенням мети, форми, місця проведення заходу або маршрутів руху, часу початку і закінчення, передбачуваною кількістю учасників, прізвищ, імен, по батькові уповноважених (організаторів), місць їхнього проживання і роботи (навчання), датою подання звернення.

Відтак виконавчий комітет розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніше як за п’ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві.

Якщо організатор масових заходу не виконав вимог, то його притягують до адміністративної відповідальності за ст. 185-1 КУпАП «Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» та можуть накласти штраф від 170 грн. до 425 грн.

При проведенні зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій уповноважені (організатори), а також інші учасники зобов’язані дотримуватись законодавства України, а своєю публічною діяльністю не порушувати громадського порядку. Учасникам забороняється мати при собі зброю, а також спеціально підготовлені або пристосовані предмети, які можуть використовуватись як знаряддя вчинення протиправних діянь.

Що ж стосується перекриття доріг, то ці акції є незаконними, створюють проблеми та дискомфорт іншим учасникам дорожнього руху, зокрема водіям та пасажирам, і не завжди приносять дієвого результату.

Учасникам вуличних протестів необхідно знати, що за подібні дії чинним законодавством передбачено притягнення до адміністративної відповідальності, а сааме за ч. 1 ст. 127 КУпАП «Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху», що може тягнути за собою штраф від 51 грн. до 85 грн. та за ч. 4 ст. 127 КУпАП «Порушення, передбачені частиною першою, що спричинили створення аварійної обстановки», що загрожує накладенням штрафу в розмірі від 170 грн. до 255 грн. або залученням до громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин.

Але якщо під час перекриття проїзної частини використовувати які-небудь перешкоди (транспортні засоби, шлагбауми, троси, завали та інші об’єкти), то за подібні дії передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 279 КК України «Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків», що карається штрафом від 850 грн. до 1700 грн. або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Якщо ж дії з перекриття дороги поєднувалися з насильством, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, тоді вони кваліфікуються за ч. 3 ст. 279 КК України, де передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Ми поважаємо позицію громади і прислуховуємося до їхньої думки, але всі заходи повинні носити мирний характер.

- Ні для кого не є секретом, що хвиля блокування шляхів, яка майже одночасно «накрила» нашу область є спланованою, а отже на території Закарпаття діють провокатори, які завідомо напередодні розпускали неправдиву інформацію. Чи є вже підозрювані?

- Так. Але розголошувати імена ми не маємо права, триває слідство. До речі, серед представниць «жіночого війська» було дуже багато таких, у кого немає ні синів, ні чоловіків, навіть батьки мають більший, ніж призовний, вік.

- У соцмережах зараз триває не менша інформаційна війна, ніж на шпальтах газет. Чи є напрацювання у плані пошуку осіб, схильних до сепаратизму через Інтернет?

- Скажу тільки, що через соціальну мережу «ВКонтакте» дійсно активісти закликали до блокування доріг. Було навіть створено певні групи для того, щоб залучати нових краян. Зокрема, друге блокування траси у Сокирниці (29 липня) організовувалось саме через Інтернет.

Марина Штефуца