Дослідження ГМ Опора: Ужгородська міськрада одна з найменш прозорих в Україні

Ужгород має найнижчий індекс публічності (32 %) і перебуває на 11 місці з 11 обласних центрів, де проводилося Всеукраїнське вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Результати дослідження презентував координатор проекту ГМ ОПОРА в Закарпатській області Святослав Бабіля під час засідання Ужгородського прес-клубу.

Дослідження також тривало у Донецьку, Івано-Франківську, Луганську, Луцьку, Львові, Миколаєві, Одесі, Рівному, Черкасах та Чернігові. Протягом останніх чотирьох місяців представники мережі ОПОРА аналізували рівень відкритості, прозорості та підзвітності міських рад, а саме трьох основних суб’єктів місцевого самоврядування: міського голови, виконавчих органів та депутатів. Аналітики мережі опрацьовували відповіді на запити, контент офіційних веб-сайтів та друкованих видань ради, а також безпосередньо спостерігали за роботою муніципалітету. Також пробували бути присутніми на сесіях ради, засіданнях виконкому, намагалися «власноруч» отримати інформацію щодо послуг органів влади. Загалом «публічність» вимірювалася на основі понад 200 показників, які пізніше узагальнювалися відповідно до спеціально розробленої методології.

Крім того, зважаючи на всеукраїнський масштаб вимірювання, було складено рейтинг міст (обласних центрів), де проводилися заміри щодо рівня відкритості й прозорості функціонування органів місцевого самоврядування. Результати дослідження дозволили оцінити і порівняти вцілому публічність муніципалітетів, а також сформувати окремий рейтинг публічності міських голів, виконавчих органів та депутатського корпусу.

За словами С. Бабілі, це нове для України дослідження. «Ми розглядали публічність як можливість громадян отримувати інформацію, розуміти процедури, за якими приймається рішення, а також йшлося підзвітність органів ради на місцевому рівні», - каже доповідач.

Кожен із досліджуваних суб’єктів - міський голова, виконавчі органи та депутати міської ради - отримував певний показник прозорості, відкритості та підзвітності. Для цього виробили відповідну шкалу. Якщо індекс публічності сягав менше 40%, то орган визнали непублічним. Від 40-60 – низький рівень, до 80 – задовільний. Вище 80% – це показник публічної діяльності. Жоден з органів в 11 містах не отримав індекса, який би відповідав вимогам публічності.

Найпублічнішим виявився міський голова Івано-Франківська (74 %). Найменш публічним – міські голови Ужгорода (41 %), Рівного (44 %) та Миколаєва (48 %). Нижчий ніж в ужгородського мера рівень публічності, що межує з непублічною діяльністю, лише у Черкасах (33 %).

Щодо публічності виконавчих органів, то і тут найнижчими є показники Ужгорода – 30 %. Утім, серед проаналізованих немає жодної міської ради, яка б мала задовільний рівень. Найнижчим є і показник публічності депутатів міських рад – в ужгородських 27 % (найбільше – у Луцьку, 55 %). А щодо показника відкритості виконавчих органів, то і тут пасуть задніх Ужгород та Донецьк (38 та 35 % відповідно). Найнижчий показник отримав Ужгород і за показником прозорості діяльності депутатів міських рад – 26 %. За підзвітністю депутатів Ужгород отримав 19 %. Загалом підзвітними, за результатами звіту, можна назвати тільки депутатів 2 міст Східної України –Донецьк (53 %) і Луганськ (42 %).

У звіті ГМ ОПОРА подано і пропозиції щодо того, як можна покращити ситуацію. Взагалі проект дозволяє виміряти і оцінити публічність міських рад, які тепер можна порівнювати за конкретними результатами діяльності. «Ми звертатимемося до міської ради, готові співпрацювати, щоб наші органи місцевого самоврядування ставали більш прозорими, підзвітними і відкритими», - каже Святослав Бабіля.

«Мерія має можливість оприлюднювати усю передбачену законом інформацію на своєму сайті. Це значно дешевше і дієвіше, аніж надавати у відповідь на запити громадян чи висвітлювати у ЗМІ за кошти. Сайт Ужгородської міськради дуже мало наповнений у порівнянні з сайтами інших міст. Водночас за період спостереження певні показники еволюційно підвищувалися. Прозорості ради посприяла і прокуратура, зобов’язавши оприлюднювати на сайті проекти рішень», - розповів С. Бабіля.