Фермер з Ужгородщини розводить унікальних свиней

Утримувати і розводити свійських тварин - вигідна справа. Та один з фермерів Ужгородщини взявся за справу по-особливому.

Об’єктом його турботи стали свині угорської породи мангалиця – унікальні та невибагливі, але цінні дієтичним м‘ясом та своєю шерстю.

Невибаглива до природних умов та харчування угорська порода свиней мангалиця виведена в 1833 році. З того часу і до 50-их років ХХ століття ця порода домінувала в господарствах селян.

Її унікальність одразу кидається в очі. Кучерявий шерстяний покрив та довгі лапаті вуха – їх головна ознака. Ще одна унікальність свиней цієї породи в тому, що утримують їх на відкритій місцевості.

Так у селі Ратівці один з фермерів виділив для них гектар власних угідь. У розпорядженні свинок порослі чагарником насипні горби (колись тут розташовувались локатори), два озера та багато багнюки. Щоб свинки не виходили за межі виділеної їм території, по периметру встановлений електричний пастушок. Коли настає час годівлі, свині гуртом збігаються з усієї території і прямують до годівниць, якими, правда, не користуються. Відгукуються тварини на особливий клич тільки однієї людини. Свині залюбки риються в багнюці й шукають розкидане там зерно. Малі поросята слідкують та повторяють за старшими. Склад із зерном розташований поруч загону.

Фермер уже заготовив достатню кількість зерна і готовий до зими. Для нього важливо зберегти і примножити кількість цінних екземплярів. М‘ясо цієї породи високо цінується. Щоб його скуштувати, гурмани відвідують вишукані ресторани. Харчова цінність - не єдина перевага мангалиці. Загін з свинками часто відвідують туристи, а для того, щоб їх кількість зросла, в скорому часі реалізують цікаву задумку. Свині, розведені в природних умовах, розмножуються швидкими темпами. Та з боку доглядача ведеться регулярний контроль за тваринами і станом їх здоров‘я. Утримання цієї породи для Закарпаття – рідкість. Та в скорому часі вона знову займе своє заслужене місце, як в серцях так і хлівах краян.