У закарпатських спортсменів-інвалідів буде новий реабілітаційний центр

Про створення такого центру члени Закарпатського обласного осередку Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату мріють досить давно. За словами голови обласного осередку Олександра Лизанця, займатися спортом належним чином вони не мають змоги. Причина цьому — відсутність приміщення.

Про це він повідомив 26 липня під час зустрічі із журналістами.

Закарпатський обласний осередок створено у 2010 році. Сьогодні він нараховує понад 700 членів, 50 з яких проживають в Ужгороді. Вони займаються такими видами спорту як плавання, настільний теніс, фехтування, більярд, футбол, шашки, шахмати, гірські лижі, легка атлетика, пауерліфтинг. Головна мета кожного спортсмена, попри індивідуальні фізичні вади, якомога інтенсивніше займатися спортом. Та сьогодні такої змоги, за словами Олександра Лизанця, нема. Він розповів, що наразі в планах керівництва закарпатського осередку — спорудження сучасного реабілітаційного центру, де була б можливість проходити реабілітацію і активно займатися спортом з метою якісної підготовки спортсменів до всеукраїнських змагань.

Олександр Лизанець стверджує, що корпус центру повинен бути, як мінімум, двоповерховий, мати два ліфти та кімнати, де б могли проживати люди з обмеженими фізичними можливостями з будь-якого району Закарпаття. Ще одна обов’язкова умова — басейн. “Басейн нам потрібен у першу чергу, адже це добре для здоров’я, та і маємо двох кандидатів у майстри спорту з плавання, яким треба активно займатися”, — зазначив Олександр. Щоб мрія спортсменів-інвалідів стала реальністю — потрібні кошти і земельна ділянка. Якщо гроші уже майже є (профінансувати будівництво пообіцяло одне з німецько-нідерландських підприємств), то землі — нема. І чи буде — достеменно невідомо. “Я звернувся в обласну адміністрацію із цим питанням, але радники голови ОДА сказали, що треба тиждень почекати. Кажуть, землі нема, то і відповіді покищо теж нема”, — розповів спортсмен. Такий центр, — переконаний Олександр Лизанець, — вкрай необхідний ще й тому, що багато членів федерації не мають ні батька, ні матір, а така установа могла б підвищити якість їхнього життя. За словами Олександра, аналогічний центр уже мали намір збудувати на території Закарпаття іще у 1996 році, однак тоді обласна рада не виділила коштів. В результаті ініціатор його спорудження все ж таки втілив свій задум, але на території Трускавця.

Та це не єдине фінансове питання, яке турбує членів обласного осередку. Як виявилося, коштів на підтримку його діяльності з обласного бюджету взагалі не виділяють. Причиною такого стану речей Олександр Лизанець називає відсутність програми, згідно з якою б виділялися кошти: “Мій попередник Олександр Сухан (Олександр Лизанець обраний головою у вересні 2011 року — ред.) не подав програму, а тому ми існуємо лише на спонсорські кошти. Тепер плануємо підготувати необхідні документи і виправити ситуацію. А гроші нам потрібні. Наприклад, лише на лавочку для заняття пауерліфтингом необхідно 15 тисяч гривень, для заняття фехтуванням необхідні спеціальні коляски вартістю від 10 до 12 тисяч”.

Про необхідність коштів говорить і Іван Біров, тренер із настільного тенісу, котрий уже третій рік поспіль працює з дітьми з обмеженими фізичними можливостями. “Я тричі на тиждень займаюсь з дітьми. Хотів би сказати, що треба докласти багато зусиль, аби отримати хороший результат. То лише зі сторони здається, що все легко, насправді треба фізично готуватися. Є в мене два хлопці — Микола Ляхів і Олександр Лизанець, — які представляють Закарпаття на всеукраїнському рівні і посідають перші місця. Та займатися майже нема де. У нас у “Юності” стоять саме ті столи, на яких грав я, коли ходив у школу. Вони старі і поламані. Освітлення там недостатнє. Заняття проходять паралельно із гімнастикою, яка забирає півзалу. В таких умовах працювати важко. Та все ж ми займаємося, і воно того варте: діти стараються і забувають, що вони інваліди. Кожен з них мріє потрапити у збірну. І я, наскільки можу, допомагаю їм”, — розповів тренер. За його словами, займатися професійним спортом сьогодні не дешево. До прикладу, одна ракетка середньої якості коштує 800-1000 гривень. Повний комплект форми — не менше. Наразі спортсмени вдячні голові облдержадміністрації, котрий виділив кошти на придбання восьми комплектів форм. “Форми ми замовили у Швейцарії, у фірмі “Батерфляй”. Тепер не соромно буде поїхати в Алушту на змагання. До речі, минулого року ми посіли 3-є місце із 26 областей. І цього року плануємо увійти у трійку кращих”, — зазначив він. Хто саме їхатиме в Алушту, визначиться 6 вересня, коли в Ужгороді відбудуться змагання із таких видів спорту як шашки, шахмати, дартс і настільний теніс.

А трохи згодом, 15 та 16 листопада, в Ужгороді відбудеться міжнародний турнір із більярду. Минулого року турнір мав статус всеукраїнського і зібрав понад 50 учасників з різних куточків України. Цього разу до участі запрошено угорців, словаків, поляків, білорусів. За словами Олександра Лизанця, участь у заході є безкоштовною, а переможці отримають цінні подарунки від спонсорів.

Прес-центр "Закарпаття"