Нова книга Ярослава Ороса: поезія від прозаїка

Закарпатець за походженням, котрий впродовж тривалого часу проживає в столиці, святкував 18 квітня два дні народження: як людини і як поета. Цього дня йому виповнилося 53, а у видавництві “Ліра”...

“Дримбу”, а саме таку назву має видана книга, презентували без участі пана Ярослава, котрий з певних причин не зміг бути присутнім. Тож, у прес-центр “Закарпаття” завітали люди, які теж долучилися до створення збірки, — директор видавництва “Ліра” Олена Кухарська та письменник, автор передмови Олександр Гаврош. Як виявилося згодом, книгу завершили друкувати за годину до презентації. Її видано “раритетним накладом” — усього 100 примірників. За сприяння у виданні “Дримби” автор надзвичайно вдячний Іванові Магею, що народився на Рахівщині, однак, як і Ярослав Орос, нині проживає у Києві.

Олександр Гаврош, називаючи поета “нестандартним чоловіком”, наголосив на його “закарпатськості”. “Ярослав довгий час є в Києві, але не втратив залюбленості в Закарпаття. Це не є характерним для усіх закарпатців, адже ми знаємо багатьох земляків, які поїхали в Київ і пропали. Тому я дуже радий, що мені вдалося з ним поспілкуватися і сказати, що Закарпаття потребує розумних людей”, — зазначив він.

Також Олександр Гаврош наголосив, що поезія Ороса — чоловіча і кучерява: “Поезія Ярослава Ороса така ж кучерява, як і записи в його блозі. Ярослав Орос виконує дуже важливу роль у закарпатському культурному середовищі. Він є збурювачем – таким собі позитивним провокатором. Коли ним підіймається якась тема, можливо, спеціально вона подана гостро, але роль її полягає у тому, щоб почалася дискусія, і потім це все отримає результат у більш зглаженому вигляді. А щодо поезії, я думаю, буде багато читачів, яким це не сподобається, однак буде багато і тих, яким припаде до смаку”.

“Він надіслав мені тексти і я прочитала: “на розі п’яному збиралися поети...”. Я сіла і задумалася: “З чого почати працювати над цією книжкою?”. І дуже довгий час у мене не вимальовувася образ цієї книжки. З автором ми були майже не знайомі... Тому вирішила, що треба починати з пошуку художника”, — сказала видавець Олена Кухарська. Вона розповіла, що оформлення книги довірила Данилові Ковачу, сину відомого художника, і не сумнівається, що зробила правильний вибір, адже завдяки йому книжка має оригінальну обкладинку. Зображення дримбаря, на думку пані Олени, можна було б виконати у будь-якому кольорі, але Ярослав Орос висловив бажання, що це має бути коричневий. “Моя душа коричневого кольору, але зробіть так, щоб вона іще й сяяла”, — зацитувала прохання автора Олена Кухарська.

Згадана книга — десята у творчому доробку автора, однак поетична — перша. Попередні дев’ять були прозовими і, на думку письменника, журналіста та історика Сергія Федаки, “прогнозованими”, чого не скажеш про “Дримбу”. “Книжка не схожа на попередні дев’ять, які були прогнозовані, коли, починаючи читати, розумієш, що буде нагромадження аргументів, але теза уже спочатку зрозуміла. А тут занурюєшся, і кожний вірш якийсь несподіваний, новий поворот, зовсім новий настрій. Для мене ця книга була дуже несподіваною”, — сказав він.

Учасники прес-конференції висловили сподівання, що книга знайде свою аудиторію і буде сприйнята нею якнайліпше. За словами Олександра Гавроша, той, хто читає багато літератури, побачить, “що в цьому щось є, але чи дістане воно резонанс і буде прийнято, залежить від того, хто це читатиме і як читатиме”. Власне, читання віршів Ярослава Ороса вирішили не відкладати на довго і почали одразу — під час презентації, що, разом із піснями у виконанні барда Михайла Грицика, створило у прес-центрі особливу і невимушену атмосферу.