Закарпатець Віталій Матьовка заробляє собі на біопротези вишивкою бісером

36-річний молодий чоловік і батько п’ятирічної доньки Алінки Віталій Матьовка втратив обидві ноги після хвороби – особливої ​​закупорки артеріальних судин, яку досі не лікують ні у нас, ні за кордоном. Ампутація була єдиним шансом на життя.

Житель одного з сіл Великоберезнянського району Закарпатської області, Віталій, як і чимало осіб із Західної України, мотався по заробітках, намагаючись забезпечити дружину і дитину, і не підозрював, що хвороба у такому молодому віці переверне все його життя.

Втрата однієї ноги – це був тільки перший удар, який чоловік хоч і не без зусиль, але витримав. За ним послідував другий – уже нездатного працювати чоловіка кинула дружина, забравши з собою дитину. А потім Віталія чекала ще одна ампутація.

У розквіті років чоловік залишився без обох ніг і це мало не вбило в ньому бажання жити. Але він витримав. Дізнавшись, що після ампутації можна жити повноцінним життям, поставивши біопротези, вирішив що б то не стало заробити на них. Не просив, не принижувався, а зайнявся тим, що доступно людині в його становищі – роботою руками, а саме – вишивкою бісером і нитками, а також різьбленням по дереву.

З тих пір минуло чотири роки, але дорогі протези поки так і залишаються мрією, хоча вже й ближчою – з 20 000 євро (стільки коштують протези) Віталій зібрав уже третину. І продовжує збирати гроші.

Його приголомшливі картини, вишиті бісером і нитками, такі ж ікони і чудові розшиті сорочки користуються попитом не тільки в Україні, а й за кордоном. Останнє замовлення надійшло з Іспанії – жінка замовила сорочку, вишиту білими нитками.

– Вишивці сам навчався. Звичайно, спочатку нічого не виходило, але у кого по-іншому? – посміхається Віталій Матьовка. – З часом набив руку, буває, кожен день сиджу над вишивкою з ранку до самої ночі. Картина, вишита бісером, важить близько півтора кілограми. На маленьку потрібно до 10 000 намистин, на велику, розміром близько 60х40 см – до 80 000. У тиждень йде майже півкілограма бісеру.

Головне, що навіть після того, як доля з ним так жорстоко обійшлася, чоловік не сумує і впевнено йде до своєї мрії – знову стати на ноги.