В дендропарку молодь навчається екологічній культурі (ФОТО)

Такого майже "райського" куточка для дітей та молоді в інших районних центрах Закарпаття годі й шукати. А в Мукачеві він є. Мова йде про Мукачевский еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, який розмістився майже на одному гектарі землі, в мальовничому куточку міста над Латорицею, по вул. Л. Толстого. Цей позашкільний заклад функціонує вже більше 50 років. І головним завданням його є екологічне виховання підростаючого покоління.

В екоцентрі працюють різні гуртки, в першу чергу екологічної спрямованості. В даний час в природоохоронну роботу залучено понад 800 дітей різної вікової категорії. Перерахувати всі навіть важко - це і основи біології, і фітодизайн, квітникарство, гурток юного бджоляра, фітокосметика і навіть "Природа крізь призму англійської мови".

А найцікавіше, що всі свої отримані знання діти мають можливість застосувати на практиці - просто в екоцентрі. Тому в учнівському дендрологічному парку зібрана унікальна колекція, яка налічує близько 200 видів рослин, більшість з них рідкісні і зникаючі. Є і свій альпінарій, ставок, теплиця і навіть зоопарк. Правда в останньому поки небагато тварин. Це барани, дикі свині, різні пернаті, кролики, білки, черепахи і хом'яки.

"Давно мріємо про великий зоопарк, однак фінансів на це поки не вістачає, - каже директор Мукачівського еко-центру Тетяна Кіш. - Та й мета в нас трохи інша. Не просто розвага для дітей, а насамперед Екологічне виховання".

23 травня до Мукачівського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, аби заслухати звіт директора цього закладу, завітало чимало людей, в тому чіслі представники Управління освіти, біології, колеги, батьки юних натуралістів. Віявляється, що таку відкріту форму звітування перед громадськістю за проведену роботу запровадили у всіх позашкільніх закладах освіти в Мукачеві чотири роки тому.

Тетяна Кіш розповіла про досягнення закладу за останній рік, поділілася й проблемами. Чимало гуртківців є переможцями міськіх, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Наприклад, у лютому 2012 року Вероніка Хохол стала переможницею конкурсу "Знай и люби Свій край" за роботу "Генеалогічне дерево" (Керівник В.Яцканіч), у квітні - відзначилась Вікторія Гладінець, віхованка гуртка "Рослини - символи України". Людмила Цокурова у Всеукраїнському конкурсі фотоаматорів "Моя Україно!" теж посіла перше місце за роботу "В стілі ретро". І таких прікладів дуже багато.

Щодо використання бюджетних коштів, то до цього тут підходять не лише з позіцій - просити и отримати. А й самі заробляють, зокрема, за рахунок продажу саджанців різніх рослин. Таким чином на спецрахунку еко-центру накопичилось 9 тисяч гривень, які підуть на щоденні споживчі потреби. Минуло року використали на реконструкцію дендропарку 260 тисяч гривень і тепер тут набагато затішніше.

Далі був виступ екологічних агітбригад - дівчата та хлопці співалі, танцювалі, показувалі сценки на тему охорони навколишнього середовища. А під кінець - обговорення виступа директора. Справжній іспіт для керівника. Підтримали роботу директора екоцентру в першу чергу колеги з різніх шкіл Мукачева, а також голова обласної організації Партії Зелених України Василь Блістів. Реальні уявлення до керівника закладу засвідчіло таємне голосування. 53 прісутніх охарактеризувало роботу директора як "задовільну", 20 - на "відмінно", що навіть потребує заохочення, а 4 - "незадовільно". Хоча слово міг взяти будь-хто з прісутніх, в тому чіслі батьки гуртківців.

Як зауважила у своєму виступі начальник відділу освіти Мукачівського міськвиконкому Терезія Тіба, цей рік для освітян надзвичайно складний и важкий. Фінансування практично немає на жодні статті звичних витрат - не лише на відрядження для підвіщення кваліфікації педагогів, а й навіть на поточні ремонти. Тому Еко-центр проводить велику роботу - все-таки 841 дитина ніні займається у його гуртках. Серед них також чимало дітей-сиріт, малозабезпечених, інвалідів та "важких" підлітків. Тім паче, що всі гуртки безкоштовні. А це у наш нелегкий час великий позитив. Бо в інших регіонах України та навіть районах Закарпаття подібні центри не пережили кризових років.

Олександр Ворошилов