Сестри-студентки розповіли про здійснену американську мрію

Сестри-другокурсниці факультету міжнародних відносин Беата та Рената Палінчак здійснили свою американську мрію – відвідали США. З дитинства дівчата мріяли побувати на американському континенті, тож, коли їм випала така нагода, вирішили нею скористатися.

Про чудові враження та новий досвід дівчата охоче розповіли журналістам, – повідомляє Медіацентр УжНУ.

Рената Палінчак: «Це був шанс здійснити дитячу мрію! Ніколи не пожалкую, що скористалася ним! Завдяки цій програмі я можу сказати, що мрії справджуються. Я провела незабутнє літо в оточенні привітних людей, завжди радих допомогти, поліпшила знання мови, спілкуючись із ними, відвідала справжні американські вечірки. Працюючи в магазині одягу, познайомилася з людьми з різних куточків світу, які приїжджали на канікули. Працюючи все літо, я відпрацювала ціну програми і пишаюся цим.

Вдалося відвідати столицю Сполучених Штатів Америки – Вашингтон, там ознайомилася з безліччю історичних пам’яток, побувала на Ніагарському водоспаді, найширшому у світі, здійснила мрію побачити Нью-Йорк. Це було того варте! Культура, менталітет Америки змінили мій кругозір – тепер я дивлюся на світ ширше і сподіваюся, що наступного року здійсню свої наступні мрії, тому, Каліфорніє, чекай на мене!».

Про свою подорож розповіла й Беата Палінчак: 

«Як я провела літо 2016-го? Усе почалося 17 травня з маршруту Україна-США. Зізнаюся, відвідати Штати мріяла давно, але навіть не сподівалася, що все відбудеться так швидко. До Америки поїхала з сестрою і друзями, на щастя, візу отримали всі. Я провела 4 місяці в Сполучених Штатах і ніколи не пожалкую про це.

Працювала ввечері з 05:00 p.m. до 01:00 a.m., отже, щоранку бувала на пляжі, тут відчуваються плюси проживання на березі океану. Робота виявилася не важкою: головна її умова – базовий рівень англійської і люб’язність. Перші два тижні, здається, був мовний бар’єр, але, адаптувавшись, ми стали «своїми». Пляж, вечірки, подорожі, шопінг – все це вдалося спробувати.

Я відвідала такі чудові міста, як Вашингтон, Нью-Йорк, Чарльстон, побачила також Ніагарський водоспад, знайшла нових друзів, з якими досі спілкуюся. Були і труднощі, але ж без них ніяк.

Не можу сказати, що працювати легко, бо інколи доводилося трудитися 16 годин на добу, але воно того варте.

Пишаюся тим, що здійснила свою мрію власними силами і фінансами – вартість програми віддала батькам. Не потрібно боятися своїх мрій, чекати, поки вони зроблять крок назустріч – треба мріяти так, щоб увесь Світ почув! Тепер я впевнена: США чекають на мене, тому відповідаю: «See you later, USA».