"Вона била мене так, що я навіть кричати не міг": жінка добряче врізала чоловіку і той подав на розлучення
Часто у родинах стосунки з’ясовуються за допомогою кулаків. Звісно, це не вихід, коли можна мирно і спокійно поговорити і дійти компромісу, або, принаймні, розірвати стосунки, якщо діалог таки не клеїться. Однак краяни, ще й підігріті дією оковитої, нерідко починають розмахувати кулаками перед обличчям чоловіка чи дружини. І найгірше, що при цьому страждає психіка дітей.
Бив жінку... разочок
Василь та Валентина Король із Хуста (із етичних міркувань усі імена дійових осіб у матеріалі замінено) давно мали в родині напружені стосунки. Постійні скандали ревнощів, які влаштовував голова сімейства, сильно дратували жінку. На роботі нерідко вона засиджувалася допізна, оскільки була офісним працівником і за паперами швидко минав час… Василь же підозрюючи дружину у зраді, періодично зустрічав її напідпитку… і починав допитувати… але оскільки очікуваної фрази, що жінка була з коханцем так і не чув, то нерідко вдавався до рукоприкладства. Свідком усіх баталій була п’ятирічна донечка. Дитина завжди плакала, коли батько здіймав руки на матір. А одного разу малій так дісталося за сльози, що Валентина тиждень із нею пролежала в лікарні. Чоловіка не видавала,бо не вважала, що не годиться «сміття з хати» виносити в люди… лікарів запевняла, що дочка впала зі сходів і таким чином травмувала голову. Та якось терпець у неї увірвався.
– Я прийшла додому о восьмій. Мене підвіз колега. Василь побачив, що біля хати зупинився автомобіль і вже на порозі зустрів мене з докорами, мовляв, я з гулянок повернулася, а він сидить вдома й чекає на мене. Слід зазначити, що він уже два роки ніде не працював, жив із моєї зарплатні, з неї ж і купував собі спиртне. Того разу він також був нетверезим. Тож коли я вкотре промовила, що була на роботі, він одразу ж штовхнув мене так, що я впала. Тоді чоловік почав бити мене і руками, й ногами, а далі ще й – душити. Єдине, що я могла зробити, вхопила вазу, яка стояла на підлозі і вдарила нею Василя по голові. На якусь мить він мене відпустив. Скориставшись ситуацією, вибігла до сусідки і сховалася, викликавши «Швидку» та правоохоронців. У мене все тіло було в синцях. А в нього – з рани текла кров. Він намагався запевнити всіх, що побила його я, – зауважила пані Валентина.
– Жінка постійно десь пропадала. Яка з неї мати, який приклад дитині. Їй чоловіки в горові, а не сім’я. Я й їсти варив, і прав, і прасував, і прибирав вдома, а вона приходила тільки переночувати. Того разу вона накинулася на мене з вазою й розбила її на моїй голові, – розповів чоловік.
На щастя, жінці вдалося довести, хто саме зчиняв галас у родині. З горе-благовірним вони розлучилися, а за нанесені тілесні ушкодження Василя засудили до сорока годин громадських робіт.
Коли «шапку» в родині носить жінка
Звичайно, знімати руки на слабких жінок – зовсім не по-людськи. Однак є й такі представниці прекрасної половини, що можуть відлупцювати й свого чоловіка.
Юлія Поп завжди була авторитарною людиною. Сини боялися не від Івана, а від неї. Коли вона кричала, їм здавалося, що в оселі трясуться стіни. З осторогою ставився до дружини й Іван. Утім хильнути зайвого з нею ніколи не відмовлявся.
У родині нерідко бували застілля. Особливо, коли чоловік повертався із заробітків і всі родичі приходили за подарунками. Тоді гостини закінчувалися майже під ранок й Іванові не раз діставалося від Юлії за щедрість перед родиною.
– Що заробляв – те й пропивав. Рідні збігалися до нього, як мухи на мед. Мені це добряче набридло, бо дітей я утримувала із власної невеликої зарплатні, – зазначила пані Юлія.
Якось одного разу після чергового повернення додому Івана із сезонних робіт, до хати традиційно завітали його брати. За чаркою та розмовою разом із жінкою вони просиділи до двох годин ночі. Коли ж розійшлися, Юлія за звичкою взялася «пиляти» чоловіка докорами, чому він їм позичив грошей, адже вони ще й попередній борг не повернули. Івану повчання добряче набридли, тож він намагався якомога скоріше вмоститися до ліжка. Але дружина перегородила дорогу.
– Вона била мене так, що я навіть кричати не міг. Пускала в хід усю важку артилерію… і посуд, і кухонний реманент. Боявся одного, аби ніж до рук не взяла. На щастя, все закінчилося лише тим, що жінка поламала мені три ребра та завдала численних синців і ран, – зізнався пан Іван.
Після цього інциденту більше жити з агресивною берегинею роду чоловік не захотів, подав заяву на розлучення. Жодних претензій до жінки в нього не було, єдине, що просив – це дозволити бачитися з синами. І його прохання суд задовольнив. Тепер він живе окремим життям і до дітей навідується тільки в гості.
Звичайно, у таких випадках говорити про збереження родини, скоріш за все, недоцільно, адже сумісне проживання може мати ще більш плачевні наслідки. Та погано одне, що навіть після розриву стосунків між дорослими, жертвами сімейних конфліктів усе одно навіть несвідомо залишаються діти, адже по-перше, вони обділені достатньою увагою найрідніших людей, а по-друге, колись, у дорослому житті вони можуть перенести поведінки одного батьків на власні сім’ї.