Лікарі тікають до Європи: у деяких районах Закарпаття нестача медпрацівників

Прожити на лікарську зарплату дуже важко. Ось і виходить, що медпрацівники вимушені виїжджати на заробітки за кордон.

Так вже історично склалось, що протягом вже кількох століть чимало закарпатців масово виїжджають на заробітки за кордон у пошуках кращих умов життя. Зазвичай середньостатистичними заробітчанами є представники робітничих професій. Але нині ситуація у краї стала ще складнішою: з області в інші країни тікають висококваліфіковані лікарі.

Основна причина масової еміграції людей в білих халатах – низька зарплата та жахливі умови праці в Україні, йдеться у статті газети "Панорама" від 17 листопада.

Проблема нестачі лікарів найбільше відчутна у прикордонних районах Закарпаття: Берегівському та Виноградівському. Саме фахівці з цих районів покидають робочі місця у своїх містах та селах і вирушають на роботу у Словаччину, Чехію чи близьку їм Угорщину.

Молода дівчина з Мукачева, яка не захотіла представлятись, розповіла, що нещодавно закінчила Берегівський медичний коледж. І після завершення навчання влаштувалась у місцеву районну лікарню звичайною медсестрою. Працює у цьому медичному закладі вже більш як півроку. Кожну третю добу вона заступає на чергування у приймальному відділенні. На чергуванні мукачівка одна медсестра на ціле відділення, яке вважається чи не найголовнішим в лікарні. Каже: роботи багато, особливо гостро це відчувається зараз, коли її колеги виїжджають за кордон.

Зараз мене тут тримає звичка. Я вже звикла працювати в цьому закладі, у хорошому колективі, в таких складних умовах. Але зарплата зовсім низька – до 2 тисяч гривень. Минулого разу отримала близько 1800 гривень.

Та незважаючи на такі низькі доходи, поки що я працюватиму. І сподіваюсь, що розмір зарплати з наступного року зросте», – сказала у коментарі газеті «Панорама» молода медсестра.
Її колега, працівник Центру первинної медико-санітарної допомоги Олександр Желізняк зауважив, що навіть обіцяне підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень не врятує закарпатську медицину і, зокрема, місцеву лікарню від відтоку мізків та кадрів: «Навіть обіцяний підвищений щомісячний дохід в Україні на фоні умов праці за кордоном – це копійки. Люди втратили бажання працювати, ризикувати своїм та чужим життям за «безцінь». От за останній рік з нашої лікарні звільнились четверо моїх знайомих хірургів. Таких фахівців, як вони, ще треба пошукати. У сусідніх країнах наші колеги отримують в середньому 1000-1500 євро у місяць. Одна знайома колега, яка теж працювала тут, зараз живе у Німеччині і має непогану оплату праці, повне забезпечення та премії».

У інфекційному відділенні працюють двоє лікарів разом із медсестрами. Лікар Жужанна Шогай із села Велика Бийгань Берегівського району каже, що наразі вона сама разом із медсестрою із Виноградівщини чергують у відділенні, де є 25 ліжкомісць. Її колега зараз пішов у коротку відпустку. Тому за низьку зарплату доводиться працювати у відділенні щодня: «Я лікую вже з 2008 року. І мені важко кудись виїхати в іншу країну, оскільки у мене є сім’я, рідний дім».

Ситуація з відтоком кадрів із Берегівської районної лікарні і справді вражає. Так, за останній рік звільнились 103 співробітники медичного закладу. Головний лікар Іван Малеш у коментарі газеті «Панорама» сказав, що активно шукають фахівців в усіх районах Закарпаття. «У нас є працівники переважно з Ужгородського та Мукачівського районів. Зараз у нас є проблеми з приймальним та дитячим відділеннями, де гостро відчувається нестача кадрів. Поруч у Берегові є медичний коледж, який нам допомагає з пошуком працівників, які готові працювати в таких складних умовах».

Для порівняння, в Угорщині та Словаччині лікарі отримують від 600-700 євро разом з доплатами за чергування. Після перекваліфікації через невизнання українського диплому наші медичні працівники у сусідніх країнах можуть отримати до 1200 євро, а не 70-80 євро, як в Україні.

Іван Малеш у розмові з журналістом «Панорами» сказав, що районні депутати прийняли програму на виділення грошей на оренду житла та премій для лікарів. Однак вона наразі лише на папері.

Українські соціологи стверджують: лікарі – це лише перший тривожний дзвінок для нашої країни. Після Майдану 2014-го року молодь активно почала виїжджати в країни Європи та Північної Америки у пошуках кращих умов праці. На їхню думку, вже розпочалась п’ята масова хвиля еміграції. І якщо ані держава, ані місцеві чиновники не вживатимуть жодних дій, то найближчим часом ми залишимось без якісних медичних послуг. І хто тоді піклуватиметься про наше здоров’я?