Закарпатець обладнав свій автомобіль котлом і тепер їздить на дровах

Різке зростання цін на паливо змусило українців шукати різноманітні шляхи економії на паливі. Хтось став менше їздити. Дехто обрав ходьбу пішки чи їзду на велосипеді.

Та житель Виноградова Андрій Палюх вирішив не на словах, а на ділі реалізувати гасло «Все нове – це добре забуте старе». І здивував усю Україну розробкою автомобіля, який працює як на вугіллі, так і на дровах. «Панорама» завітала до винахідливого закарпатця і дізналась про те, наскільки дрова можуть заощадити гаманець закарпатського водія.

– Розкажіть, будь ласка, як давно Ви за кермом автомобіля?

– Перший раз я за кермом повноцінно їхав у 12 років. Їхав з Малої Копані у Виноградів. Автівками захоплювався майже все життя. Батько привив мені любов до автомобілів.

– А як Ви зацікавились альтернативними джерелами палива для автомобіля?

– Альтернативними джерелами опалення я цікавився ще 5 років тому. Зокрема, цікавився альтернативними паливними джерелами для автомобілів внутрішнього згорання. Два роки тому подивився в інтернеті ролик «Автомобіль на дровах». Я думав, паровози – це минуле століття. Це нецікаво. Потім подивився ще один відеоролик. І згодом я почав з’ясовувати деталі і розбиратись. І з’ясувалось, що це зовсім не паровоз. І з дров можна отримати паливний газ, який горить так, як пропан або метан. І це були вимушені міри, оскільки іноземна валюта подорожчала. Відповідно, бензин теж зріс в ціні.

– І скільки Ви витратили часу на розробку агрегатів для вугілля і дров?

– Два роки. Спочатку протягом півроку зробив першу установку, перший генератор, на якому автомобіль робив, але не їздив нікуди. На кінцевий успішний результат створення такого газогенератора я витратив два роки. І тепер завдяки йому можу хоч куди їхати.

– Яка була Ваша найтриваліша поїздка на альтернативному паливі?

– Завдяки генератору я їхав з Виноградова до Хуста. Туди й назад. Витрачав на цю поїздку одну заправку, яка складається з 8 кг дров. Ця кількість сухих дров еквівалентна 4 літрам бензину.

– А як виникла ідея їздити на генераторі, який працює на дерев’яному вугіллі?

– Справа в тому, що газогенератор, який працює на дерев’яному вугіллі, конструктивно набагато простіше зробити. Я не одразу планував робити генератор на дровах, оскільки спочатку лише експериментував. І намагався знайти той оптимальний варіант, щоб міг працювати автомобіль як на вугіллі, так і на дровах. Вивчав, як при цьому поводитиметься автомобіль. Я зробив газогенератор на дерев’яному вугіллі. Проїздив на ньому півроку. Але проблема головна в тому, що вугілля треба напалювати. І щоб отримати кілограм вугілля, треба спалити 7 кілограмів дров. Вісім, навіть. І я паралельно розробляв ці два різновиди газогенераторів. Фактично, зараз у мене працює вже дванадцята версія. Бо десять було пробних, невдалих варіантів. Потім я зв’язався з чернігівським умільцем. Я його запитав: «От що мені порадиш?». А він мені сказав – читай книжки. Скинув книги різних авторів. Потім з інтернета скачав ще вісім книг на цю автотематику. І, прочитавши книги, у мене в голові почала складатись мозаїка того, як повинна працювати машина на будь-якому виді твердого палива.

– Але Ви зупинились все-таки на дровах?

– Так, бо вони доступні.

– І скільки ця річ економить і заощаджує гаманець?

– Кишеню економить рівно в 9 разів, якщо купувати кілограм кам’яного вугілля, то я можу придбати десь за 33 гривні. Кубометр дров – 300-360 гривень. Так, машина втрачає 20-30% своєї потужності. Але є фінансовий плюс. Адже, що таке 10 літрів бензину? Нічого! Проїхав і витратив близько 300 гривень. І це б’є по кишені. Так само можна піти в ліс, нарубати дров від залишків дерев, які впали. 150 кг дров – це 75 літрів бензину. А нині це суттєва економія. І розумію, що ніхто мені не заплатить за бензин близько 700 грн. Тому ці розробки і є шляхом до економії.

– І Ви їздите, зазвичай, саме на дровах?

– На короткі дистанції я їду на бензині, а на довгі – на дровах. Адже треба чекати 10 хвилин на розігрів до 900 – 1000 градусів.

– Впевнений, Вас підтримувала родина?

– Звісно. Моя дружина мене з самого початку підтримувала. Але жінка довго не хотіла чекати кінцевого результату. І якось мені сказала: «Андрію, зав’язуй з цими розробками, з цими ідеями. Бачиш, не все складається?». Після цих слів я зрозумів, що вже перебуваю на фінішній стадії роботи над розробками. І вже за тиждень з’явився робочий газогенератор.

– Дякуємо за розмову.