"Утопія" від реаліста Івана Салія
Іван Миколайович Салій, з яким маю честь бути особисто знайомим, постать неординарна і харизматична. А на творчих людей, як відомо, діє не тільки сила земного тяжіння, а й взаємного притяжіння. Отож, кожна зустріч і спілкування з такою особистістю мов бальзам на душу.
Іван Салій – звичайний сільський хлопець із чернігівської глибинки, який завдяки власному розуму і хисту ще в радянські часи доріс до першого секретаря столичного Подільського райкому партії, а на зорі незалежності був мером Києва, народним депутатом України двох скликань, займав ряд інших високих і відповідальних державних посад. І на кожному посту мав власну думку, яка не завжди співпадала з «вищестоячою». За це вільнодумство не раз мав проблеми. За Салієм закріпилася слава «возмутителя спокойствия». Але, як мовиться, карався, мучився, але… не каявся. Це він, Салій, дозволив собі публічно викликати на прилюдну політичну дискусію-дуель тодішніх керівників ЦК КПРС, чим спричинив справжній землетрус у перебудовників, – йдеться в газеті "Панорама" в номері від 1 листопада.
Останнім часом Іван Миколайович є Президентом Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів. «Ми інакше його не називаємо, як наш міністр!» – каже на повному серйозі колега Салія по виробництву будматеріалів, голова наглядової ради столичних підприємств «Фасад» та «Фасад-Клінкер» Петро Варшавець. А у вільний від основної роботи час Іван Салій віддається писанню. З вірою, що колись і комусь це знадобиться. Кандидат економічних наук, він глибоко і різнобічно аналізує соціально-економічні процеси в Україні на світовому тлі, намагається дати власні рекомендації виходу із перманентної кризи, яка у нас тягнеться десятиліттями. Проте Івана Салія читаюча публіка знає не лише як вдумливого економіста, а й яскравого публіциста-письменника. Його перу за останні десятиліття належить ціла низка праць різноманітної тематики, що свідчать про невичерпний потенціал автора. Приємно, що частина з них є і на моїй книжковій полиці з присвятами та автографами автора. Це, зокрема, «Українські міста: питання власності та муніципального управління» (2001), «Крах партійного колоса» (2007), «Обличчя столиці в долях її керівників» (2008)…
Кілька років тому, коли народний депутат України Віктор Балога відкривав на Мукачівщині в Іванівцях новий цегельний завод, запросив на церемонію і столичних підприємців та промисловців на чолі з Іваном Салієм. Тоді мені випала нагода супроводжувати київську делегацію у Мукачеві, розповідати гостям про родзинки нашого чудового міста. Зробили чимало фото на пам’ять, а на «сиринчу» сфотографувалися у центрі біля творіння народного художника України, нашого земляка Івана Бровді бронзового «Сажотруса-Коминаря».
На початку цьогорічного жовтня у центральному офісі Національної спілки письменників України, що по сусідству з адміністрацією Президента на вулиці Банковій у Києві, відбулася презентація праці новоспеченого члена НСПУ Івана Салія «Від утопії до утопії: 100 років експериментів. Досить ілюзій» у двох книгах загальним обсягом понад тисяча сторінок! Щоб осягнути такий об’єм інформації, потрібен не лише час, а й неабиякий рівень підготовки та інтелектуальних зусиль читача. Ми щиро вдячні автору, що у столично-творчій круговерті не забув про нас і як завше з гумором підписав нам свої твори: «Василю Васильовичу – доктору та професору з сподіванням на поблажливу оцінку. Вдячний І.Салій». З повною відповідальністю за свої слова резюмуємо – новий двотомник Івана Миколайовича – це інтелектуальний подвиг, глибока й аргументована інформація для роздумів.
Тепло згадує автор у своїх книгах Закарпаття і закарпатців, зокрема, Михайла Дмитровича Ремету з Ракошина. А оскільки в Івана Миколайовича Салія завтра чудовий ювілей – 75-ліття, то і закарпатці долучають свій голос до потужного хору вітань на адресу іменинника з побажаннями Божої благодаті на многая літ!