Ігор Бондаренко зустрівся з колективом Ужанського національного природного парку
28 листопада до голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка приїхали працівники Ужанського національного природного парку та представники науково-технічної ради. Присутні розповіли, що наразі нацпарк залишився без керівника, позаяк у попереднього – Віктора Бирковича закінчився п’ятирічний термін призначення на посаду директора і зараз виникла юридична колізія з документами. Тож люди попросили очільника краю посприяти у швидкому проведенні конкурсу, який має оголошувати новостворене Міністерство енергетики та захисту довкілля України.
Ігор Бондаренко вислухав природоохоронців, пояснив, що в межах своєї компетенції зателефонує профільному міністру Олексію Оржелю та запропонує якнайшвидше провести конкурс на вакантну посаду, і хай конкурсна комісія визначає переможця директора парку.
Зі свого боку, працівники, користуючись нагодою, розповіли про історію, здобутки та поділилися планами на майбутнє. Створений на базі регіонального ландшафтного парку «Стужиця» у 1999 році, Ужанський національний природний парк за коротку свою історію зумів зробити кілька кроків уперед, ставши членом Європейської федерації природо-заповідних територій «Європарк», увійшовши в липні 2007 року до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат».
Розташований на прикордонні з Польщею та Словаччиною, парк, як невід’ємна складова першого в світі трилатерального українсько-польсько-словацького біосферного резервату «Східні Карпати», щороку привертає до себе все більшу увагу багатьох науковців, природолюбів, туристів не тільки Європи, але й різних куточків світу своєю природою та історико-культурними надбаннями (карстовими печери біля села Княгиня, місцем падіння у 1866 році найбільшого в Європі Княгинянського метеориту в урочищі Чорні млаки, джерелами кришталево чистої цілющої води типу «Нафтуся», «Нарзан», «Єсентуки», велетенськими деревами «Дідо-дуб», та Дуб «Чемпіон» у Стужиці – найстарішими та найбільшими дубами в Україні, дерев’яними храмами у бойківському та лемківському стилях у селах Кострино, Сухий, Ужок, Сіль, Гусний та ін.).
Все активніше освоюється потужний рекреаційно-туристичний потенціал території парку, впевненішим стає сталий розвиток населених пунктів природно-заповідної території. На подальший її розвиток, успішне виконання поставлених перед колективом парку завдань спрямовані всі наші зусилля, – зазначили присутні.
Також вони розповіли, що за останні 5 років значно збільшилася популяція диких тварин, зокрема, ведмедів, кабанів. Збільшилися надходження від рекреаційної діяльності. А головне, що спільними зусиллями колективу вдалося зробити заслін браконьєрам, незаконним вирубкам пралісу. Нині нацпарк займає 48% від усієї території Закарпаття, а з наступного – планують збільшити до 56%.