Закарпатські лікарі перші в Україні провели унікальну операцію на мозку з пробудженням
Аліні Коваль 26. Вона веде активне життя й працює у сфері зовнішньоекономічної діяльності – багато спілкується з клієнтами та вільно володіє українською, російською і англійською. Одного дня у дівчини почали з’являтися епілептичні напади. Через них Аліна не могла розмовляти і не розуміла, що їй говорять. Причиною усього стала кавернома. Утворення підступно заховалося у мозку дівчини і оперувати його було небезпечно через ризик назавжди втратити не тільки дар мовлення, а й здатність розуміти сказане чи написане. По допомогу дівчина звернулася у Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології Закарпатської обласної ради.
Прояви хвороби відчувала три роки
«Рік тому під час пробудження у мене стався епілептичний напад. Ми почали шукати причину. МРТ в Одесі показало, що все добре. Але пізніше з’ясувалося, що якість обстеження була погана і утворення просто не проглядалося, хоча воно було. Через рік повторне обстеження на іншому обладнанні показало каверному у лівій скроневій долі. З’ясувалося, що ця ділянка відповідає за розуміння і продукування мови. Коли я почала аналізувати свій стан у попередні роки, то згадувала, що років три тому я з пів року прокидалася з болем у тілі, прикушеним язиком, а на подушці була кров та слина. Я думала, що це пов’язано з фізичними навантаженнями. Далі зрозуміла, що часом я втрачала мову і не розуміла, що мені кажуть. І це ставалося все частіше. Останнім часом – із регулярністю раз на три дні», – розповідає Аліна Коваль.
Як розповіли в Закарпатському обласному центрі нейрохірургії та неврології. одеські лікарі порадили дівчині терміново робити операцію, адже напади ставатимуться частіше. Однак через складне розташування каверноми був високий ризик пошкодити ділянки мозку, що відповідають за мову, а це підвищувало ризик інвалідизації. Досі такі операції робили лише за кордоном. В Україні такої практики не було. Дівчина вирішила ризикувати, бо, каже, «розуміла, що без цієї операції зазнаю великих втрат. Це мотивувало набратися сміливості». За рекомендацією подруги Аліна звернулася до Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології в Ужгороді.
На старт. Увага. Пробудження!
«Пацієнтка звернулася до нас зі скаргами на раптові напади, під час яких вона відчувала, що не розуміє мову, – каже нейрохірург Тарас Гаврилів. – А за даними магнітно-резонансної томографії у Аліни діагностували судинну мальформацію – каверному, яка була розташована безпосередньо у зоні мозку, що відповідає за розуміння мови. Сучасним світовим трендом видалення патологій, що розташовані у подібних ділянках, є awake surgery. Тобто операція з пробудженням. Ми вже давно планували спробувати подібну методику. Більше того, ми тримали контакт з колегами-анестезіологами з Києва, випускниками Ужгородського національного університету, які практикують пробудження при інших хірургічних втручаннях, зокрема у кардіохірургії. А зовсім нещодавно ми познайомилися з пані Оксаною Лялькою, котра володіє технікою інтраопераційного тестування та теж шукала однодумців серед нейрохірургів. Ми зібрали команду спеціалістів, кожен із яких уже має індивідуальний досвід, необхідний для проведення подібної операції. Тож об’єднали наші зусилля для виконання операції з пробудженням».
Операція з пробудженням – це нейрохірургічне втручання, під час якого здійснюють доступ до головного мозку і виводять пацієнта з наркозу. У цей час пацієнт виконує лінгвістичні завдання під контролем нейрофізіолога та афазіолога.
Найчастіше подібні втручання використовують при хірургії у ділянках мозку, що пов’язані з розумінням та продукуванням мови для уникнення афазії у післяопераційному періоді. Афазія – патологія мови, що призводить до труднощів говоріння, розуміння, читання і письма.
При цьому кожен член операційної команди виконує свої функції:
- нейрохірург стимулює кору мозку, проводить хірургічне втручання;
- нейрофізіолог слідкує за виходом з медикаментозного сну, налаштовує силу стимуляції;
- афазіолог відслідковує правильність виконання лінгвістичних завдань;
- анестезіолог виводить пацієнтку з медикаментозного сну та контролює її загальний стан.
Кілька тижнів Аліна з афазіологинею Оксаною Лялькою, Joint PhD, готувалися до операції. Спеціалістка розробляла індивідуальні завдання за протоколами голландської мови, консультувалася із західними експертами та провела передопераційне тестування із пацієнткою.
Оксана Лялька пояснює: «Важливо підібрати лінгвістичні завдання, які будуть чутливими до зони операційного втручання. Ці завдання мають бути легкими для пацієнта до операції. Але під час стимуляції мозку можуть виникати труднощі з їх виконанням».
«На операцію я йшла з посмішкою, бо розуміла, що це мій шанс на повноцінне життя. За натурою я досить плаксива і переймалася, що розплачуся під час пробудження. На щастя, під час пробудження сліз не було. Я зосередилася на завданнях», – каже пацієнтка.
Оперував Аліну нейрохірург, професор Володимир Смоланка. Лікар розповідає: «Хірургічні втручання на ділянках мозку, що пов’язані з розумінням та продукуванням мови, потребують злагодженої роботи команди нейрохірургів, анестезіологів, нейрофізіологів та афазіологів. Команда, яку нам вдалося зібрати в стінах нашої операційної, – унікальна в Україні. Анестезіологи, які забезпечують комфортне пробудження пацієнтки під час операції. Нейрофізіолог із найбільшим в Україні досвідом картування важливих ділянок головного мозку. Афазіологиня з величезним багажем знань та володінням методики інтраопераційного тестування мови. І, звичайно, нейрохірурги з необхідним устаткуванням та досвідом для проведення такої операції. Все це для найкращого результату, якого нам вдалося досягти разом із пацієнткою. Зокрема я, нейрохірург, мав безпечно увійти у каверному через так звану мовночутливу зону. Спільно з командою шукали ділянки мозку, видалення яких би не призвело до стійкого ураження мови у пацієнтки. Моє завдання полягало у стимуляції цих ділянок для пошуку ходу до каверноми, а відтак видалення самого утворення. Тобто якби ми працювали без застосування моніторингу та тестування, ми би пошкодили ділянку мозку, яка відповідає за мову і після операції пацієнтка б мала серйозні труднощі у спілкуванні».
Допомагала хірургам нейрохірург-нейрофізіолог Ольга Герасименко. Вона займалася інтраопераційним нейрофізіологічним моніторингом. «Моє завдання полягало у моделюванні індивідуальної програми для визначення функціональноважливих ділянок головного мозку, які відповідають за мову. За допомогою спеціальних стимулів із певною інтенсивністю нейрохірург проводив стимуляцію ділянок мозку під час питань афазіолога. Електроенцефалографію ми використали як додаткову можливість, яка дала нам змогу спостерігати за пробудженням та контролювати активність головного мозку. Це необхідно для попередження розвитку патологічної активності. Все це допомагає нейрохірургу надійно контролювати усі процеси, в тому числі нейрофізіологічні, ті які невидимі. Тобто я лише налаштовую силу імпульсу, нейрохірург стимулює ділянку мозку, афазіолог ставить питання, а пацієнтка відповідає», – каже Ольга Герасименко.
Афазіологиня Оксана Лялька пояснює: «Якщо під час стимуляції кори пацієнтка робить помилку, значить ураження цієї зони може призвести до порушення мови. Тому потрібно шукати іншу зону, яка буде функціонально безпечною для хірургії. Це тестування продовжується і під корою, щоб не пошкодити ті нервові шляхи, які беруть участь в обробці мови. Загалом лінгвістичні завдання були таким собі навігатором для нейрохірурга. Якщо пацієнтка помиляється – потрібно шукати інший шлях доступу до каверноми». Протягом кількагодинної операції лікарям вдалося знайти доступ до каверноми та видалити її.
Повернення до повноцінного життя після операції
«Після операції я добре почувалася, нічого не боліло і я була задоволена, що все минулося. Через деякий час з’явився набряк на обличчі, але лікарі сказали, що це нормально після операції. Вже за тиждень він зійшов. Зараз із кожним днем мені стає краще. Відчуваю ще деяку слабкість, але загалом усе чудово. А головне: я все розумію і можу говорити, а судомні напади зникли!» – ділиться Аліна Коваль.
Оксана Лялька каже, що необхідний і третій етап тестування – перевірятимуть, чи є якісь зміни після операції.
«Сьогодні вже видно, що пацієнтка чудово користується мовою. Після того, як набряки зійдуть, ми перевіримо, чи вона усі завдання виконуватиме так само добре, як до операції. Я очікувала, що відразу після втручання Аліна говоритиме трохи слабше, але все минуло дуже добре і вона є такою ж щебетушкою, як і до того. При чому вона чудово розмовляє усіма 3 мовами», – каже афазіологиня.
Аліна Коваль посміхається: «Рада, що стала першою в Україні. Бо тепер наші лікарі мають досвід таких операцій і зможуть допомогти й іншим пацієнтам та поділитися досвідом із колегами».
Після операції минуло два тижні. Аліна вже виписалася з лікарні і навіть частково повернулася до роботи.