Олексія Фазекоша обрано заступником голови партії "Соціалісти"

27 листопада новим головою партії «Соціалісти» замість Леоніда Кожари був обраний Євген Анопрієнко, а одним із заступників – Олексій Фазекош.

В обличчі європейського політику все частіше проглядаються риси соціалізму. Навіть якщо просто проглянути стрічку новин будь-якого західного ЗМІ, то побачимо приблизно таку картину: в Молдові соціалісти сформували уряд, в Іспанії перемагають соціалісти, впевнене лідерство португальських соціалістів.

І це тільки за минулий тиждень.

Але що вже казати про Європу, якщо навіть у «монобільшості» в нинішньому українському парламенті погляди і меседжі через один взяті з соціалістичних гасел. От тільки чи справді зараз в українському політичному істеблішменті присутні соціалістичні прагнення? На жаль, ствердно відповісти на це питання складно, або навіть не можливо. Бо окремі передвиборчі обіцянки нинішніх парламентарів не виконані зовсім, деякі – виконані частково, а деякі перекручені настільки, що в результаті діють в інтересах олігархів, а не народу.

За таких умов в країні знову надзвичайно гостро постає діяльності партії НОВОГО ЗРАЗКА і СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ.

Однією з небагатьох партій (якщо не єдиною в Україні) ідеологічного, а не лідерського типу, є партія «Соціалісти», позачерговий З’їзд якої відбувся 27 листопада 2019 року.

Одне з головних питань, яке стояло на порядку денному З’їзду, було вирішення кадрового питання – хто і як зможе реалізувати головні завдання партії у найближчий період, хто зможе проявити організаторські здібності, аби партія голосно заявила про себе на загальнонаціональному рівні. Адже не є таємницею, що незважаючи на потужні регіональні осередки та сильних фахівців, партія так фактично і не отримала жодного значимого результату внаслідок проведення цьогорічних парламентських та президентських перегонів. Це відчули і в політраді сили, і прості члени партії на місцях, а отже було прийняте кардинальне рішення – переобрати керівництво партії, аби достойно заявити про себе на виборах до органів місцевого самоврядування, що відбудуться у 2020 році.

27 листопада новим головою партії «Соціалісти» замість Леоніда Кожари був обраний Євген Анопрієнко, який до цього обіймав посаду заступника голови. За словами колег, він має великий досвід партійної роботи, неперевершені організаторські здібності, і на думку з’їзду його кандидатура зараз є найбільш прийнятною для ефективної роботи партії щодо її переформатування, нового структурування і для підготовки до місцевих виборів.

Принципово важливо, що підсилення партії відбулось по всіх напрямках, в тому числі й на регіональному рівні, оскільки одним з нових заступників голови партії був обраний очільник Закарпатської організації «Соціалістів» – Олексій Фазекош, знаний правник, адвокат, керівник декількох потужних громадських організацій, політичний діяч з багаторічним досвідом роботи, і найголовніше – давній прихильник ідей європейського соціалізму.

Такі кадрові зміни очевидно доводять, що всеукраїнська політична партія «Соціалісти» не є тимчасовим технічним передвиборчим проектом, проте націлена на роботу в довгостроковій перспективі. Тим більше, що вона не лише має реально працюючі осередки в регіонах, але й дотримується чіткої позиції з багатьох актуальних питань.

Так, наприклад, Партія виступає за соціальну ринкову економіку, але проти суспільства, підпорядкованого ринку. Партія підтримує гасло європейських соціалістів: «Ринкова економіка – так; ринкове суспільство – ні!». «Соціалісти» проти продовження теперішньої моделі розвитку країни та пропонують відмовитися від неоліберальної моделі на користь соціальної альтернативи – стратегії людського розвитку в ім’я гідного життя для всіх громадян. Механізми змін у країні перебувають у площині досягнення цілі – створення соціальної держави з урахуванням української специфіки. Така держава забезпечує умови для створення справедливого суспільства, подолання бідності та нерівності, підтримки малозабезпечених верств населення.

Найголовнішим напрямком в сфері дотримання законності в країні є подолання корупції, яка все ще охоплює як економічну і політичну систему, так і суспільне життя. Натомість і забезпечення економічної стабільності та позитивних темпів економічного зростання можливо тоді, коли використання сильних ринкових стимулів буде поєднуватися з політикою стратегічного прогнозування, програмування та індикативного планування на державному рівні.

Також партія підтримує необхідність націоналізації об’єктів, які були приватизовані з порушенням чинного законодавства, та об’єктів, знаходження яких в приватній власності шкодить національним інтересам України. Щодо гострого питання ринку землі, то над цим питанням ще потрібно працювати, але вже в рамках нових законодавчих змін. Принаймні партія вважає за необхідне розвиток в Україні ринку землі насамперед через обіг права оренди землі сільськогосподарського призначення із застосуванням всіх необхідних обмежень щодо нецільового використання земельних ресурсів, заборони спекулятивних операцій із землею тощо.

Знаходять відгуки в серцях людей і наміри партії щодо досягнення миру в Україні. В цьому аспекті «соціалісти» підтримують необхідність виконання Мінських угод та підписання Акту національного примирення за прикладом іспанського «Пакту Монклоа». Разом з тим не може бути жодних двозначностей щодо вирішення питання Криму. Він є українським, без жодних вагань, і в партії виступають за відновлення державного суверенітету над Республікою Крим мирним шляхом в інтересах громадян України, які там проживають.

«Іншими словами, - говорить Олексій Фазекош, - З’їзд ще раз підкреслив, що саме ідеологічні партії, якою є «Соціалісти», – можуть чесно відповідати на усі критичні запитання, що давно турбують суспільство. І водночас генерувати реальні кроки як на рівні діяльності громад, так і в загальному політичному контексті України. І допоки жодна з імітаційних «реформ» не похитне позиції олігархії, не зменшить корумпованості політичного класу, не припинить грабунку держави, до тих пір позиції партії будуть сильними і адекватно сприйматись усіма українцями без винятку. Бо тільки в такий спосіб і можлива побудова сильної, правової, європейсько орієнтованої і демократичної держави».