Іван Риляк: "Закарпатці не взяли участь у Європейських іграх в Баку"

Головний олімпієць краю розповів про проблеми закарпатського спорту та причини відсутності наших земляків на перших Європейських іграх в столиці Азербайджану.

Нещодавно в Столиці Азербайджану - Баку завершились перші Європейські ігри. Участь у цій історичній для усього спортивного світу події взяли 246 українських спортсменів, які здобули 8-е місце серед 10 кращих збірних турніру.

Та попри такі феноменальні результати вітчизняного спорту ця сфера в нашій державі ледь животіє і живе, фактично, лише за рахунок спонсорів. Про складнощі спортивного життя, відсутність закарпатців на перших континентальних іграх у Баку та про те, хто представлятиме наш край на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро, ми розпитали у голови Закарпатського відділення НОК України Івана Риляка.

- Іване Івановичу, у час війни та складної політичної ситуації спорт, мабуть, відійшов на другий план. Про фінансування взагалі не йдеться, оскільки всюди йдуть скорочення. Скажіть, як зараз живе спортивна сфера області?

- Війна, звісно, залишила свій відбиток на спорті. У змагання та спортсменів стали менше вкладати коштів. Однак при цьому, в організацію дитячо-юнацьких спортивних змагань ми вкладаємо власні кошти. Так, нещодавно у Боздошському парку в Ужгороді ми провели Олімпійський день, під час якого відбувся забіг за участі 2 тисяч осіб. Крім того, ужгородці змогли познайомитись з різними видами спорту, а також записати своїх дітей до різних секцій.

Через військову агресію на Донбасі та анексію Криму Росією левову частку усіх спортивних заходів стали проводити на Закарпатті.

- Зважаючи на цей факт, чи стане наш край новою спортивною меккою України?

– Він таким майже і став. Кожних вихідних у нас проводяться якісь змагання. Серед надважливих турнірів, які проводились на Закарпатті за останній період, можна виділити юнацький чемпіонат України з боксу, який проходив у травні в обласному центрі. Як Ви пригадуєте, відкривав ці ігри олімпійський чемпіон Лондона-2012 Олександр Усик. Чимало представників велоспорту переїхали в Закарпаття на постійне місце проживання. Це представники Донеччини, Луганщини, Миколаївщини та Криму. Один з юних представників цього виду спорту, до слова, нещодавно став призером велогонок у Хорватії. Це, звісно, не «Тур де Франс», однак ці змагання мають важливе значення для світового велоспорту. Українські велосипедисти активно використовують усю інфраструктуру, яка є в нашому краї.

Олександр Усик на відкритті юнацького чемпіонату України з боксу

- Раз ми вже заговорили про юних спортсменів, то на кого Закарпаття може розраховувати і за кого повболівати під час майбутніх літніх Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро?

- Головною олімпійською надією краю можна вважати фехтувальника Анатолія Герея, призера чемпіонатів світу та Європи. Йому не вистачило зовсім трішки, щоб потрапити на ігри, які проводились у Лондоні у 2012 році. Сподіваємось на те, що зараз він нас не підведе, а ми йому усіляко в цьому допоможемо.

Фехтувальник з Ужгорода Анатолій Герей (посередині)

Також ще однією спортивною надією є боєць з Мукачева Роберт Мартон, який вражає своїми успіхами нас і, можливо, він увійде до олімпійської збірної України з боксу.

Мукачівський боксер Роберт Мартон разом зі своїм наставником Валерієм Вишньовим

Також ми розраховуємо на дзюдоїста Олександра Черняка та атлета-марафонця Романа Романенка.

Ужгородський дзюдоїст Олександр Черняк

Легкоатлет Роман Романенко

- У червні в Баку відбулись перші Європейські ігри. Україну на цих змаганнях представляли 242 спортсмени. А чи були серед них закарпатці?

- На жаль, ні. Нема ще спортсменів, які від Закарпаття готові захищати честь нашої держави на цих іграх. І це при тому, що на Закарпатті існує декілька шкіл олімпійського резерву.

Бакинський олімпійський стадіон - головна арена перших Європейських ігор

- Можливо, Закарпаття пасе задніх у розвитку олімпійського руху…

- Чесно кажучи, так. Якщо раніше наш край відправляв як мінімум шість своїх представників на зимові Олімпійські ігри, то зараз це максимум двоє осіб – сноубордисти Аннамарі Чундак та Йосип Пеняк. Ну, не можна бути постійним конвеєром спортсменів. Але надія є, і вона залишається. Тішить, що ті кошти, які надає обласна влада, ми витрачаємо на підготовку наших олімпійців, претендентів на участь в іграх. Тішить і те, що Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про фізичну культуру і спорт», згідно з яким збільшується мінімальна кількість уроків фізичної культури в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з 2 до 3 разів на тиждень. Також згідно цього документу заборонено скорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів фізичної культури і спорту. Тому ми віримо, що війна закінчиться, і ми повернемось до нормального життя і будемо сприяти у розвитку нашим спортсменам, та розвивати загалом олімпійську інфраструктуру області.