Про черговий пленарний тиждень парламенту

З 15 по 18 вересня тривав черговий пленарний тиждень нашого парламенту. Впродовж цього часу за чотири ранкових засідання (вечірні через карантинний режим не проводилися) встигли розглянути загалом лише близько чотирьох десятків питань.

Половина з них завершилася ухваленням в цілому законів і постанов. Неповний десяток законопроєктів пройшов перше читання, ще стільки ж не набрали достатньої кількості голосів та були або взагалі відхилені,  або спрямовані для додаткової підготовки на повторний розгляд.

Мені здалося, що немає вже того шаленого темпу, за яким інколи не встигали обговорити принципові моменти і спірні положення запропонованих рішень. Правда, ще продовжується практика застосування скороченого режиму розгляду, що інколи шкодить якості роботи  та призводить до помилок, які  самі ж і виправляємо через певний час.

Прикладом цього став прийнятий законопроєкт №3995, яким внесли зміни до нещодавно ухваленого Виборчого кодексу України, скасувавши необхідність подання довідки про наявність чи відсутність судимості для деяких кандидатів на місцевих виборах.

Отримати таку довідку в органах внутрішніх справ для формування пакету документів на реєстрацію кандидатів ‒ в умовах обмеженого терміну часу,  відведеного законом і, як виявилося,  технічної неспроможності уповноважених установ виконати цю вимогу ‒ стало проблематичним, і це загрожувало банальним зривом самого виборчого процесу. Тут же виникли посередники, фантастичні розцінки за послугу тощо.

Також серед перших питань була розглянута і ухвалена  228 голосами «за» з 345 присутніх постанова про Заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь.

Судячи з кількості голосів депутатів, які підтримали цю постанову, частина парламентарів не поділяє її змісту, що в принципі висвітлює необхідність відновлення  справедливості  і порядку  у сусідів демократичним шляхом, без репресій і насилля. А такі настрої частини народних обранців теж викликають певні роздуми.

Прийняті в цілому і за основу законопроєкти і постанови впродовж цього пленарного тижня, як і завжди,  торкаються різних сфер життя країни, спрямовані на удосконалення чинного масиву нормативних документів. Не буду зупинятися на кожному окремо.

Відзначу  лише законопроєкт  №3553, яким запроваджуються зміни з метою удосконалення окремих питань виконання  військового  обов’язку та ведення військового обліку.

 Зокрема,  ним запроваджується новий  вид військової служби за призовом із числа резервістів  в особливий період на строк до шести місяців. Замість військкоматів будуть працювати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки тощо.

 Ухвалено цей документ поки що за основу, він буде ще опрацьовуватися на друге читання, але запропонований комплекс змін ‒ доволі серйозний.

Останній день цього пленарного тижня був відведений,  окрім традиційної «Години запитань до Уряду», оголошення запитів народних депутатів та виступів у «Різному»,  представленню від Кабінету Міністрів проєкту закону «Про державний бюджет України на 2021 рік».

Це,  так би мовити,  протокольний захід за законодавством, яким по суті починається  підготовка до розгляду парламентом  цього важливого документу для економічного і фінансового життя країни у першому читанні.

До честі  Уряду, ним витримані встановлені терміни подання цього проєкту в парламент, а за словами доповідача, міністра фінансів Сергія Марченка, підготовлений Державний бюджет на наступний рік є реалістичним і збалансованим, навіть зі зростанням ВВП країни на 4,6 відсотка.

 У цьому бюджеті, як сказано на презентації,  коштів достатньо для фінансування всіх пріоритетних потреб держави, він є інструментом розвитку і зростання. Заяви ці промовисто і впевнено прозвучали з вуст урядовців, однак тут же були спростовані представниками опозиції.

Ця боротьба і політична, для якої не завжди притаманні і аргументи і докази,  і конструктивна, спрямована на удосконалення внутрішнього змісту, уточнення стратегії, напрямків спрямування коштів, логіки дій тощо буде тривати аж до грудня. До другого читання цей проєкт зазнає ‒ це безперечно ‒ значних коригувань. Тому зараз, думаю, не варто заглиблюватися у цифри. Це попереду.

Наступний тиждень працюємо в комітетах, комісіях, фракціях і групах, а 29 вересня знову зберемося під куполом на пленарні засідання.