Гори кличуть: чому туристам обовʼязково варто відвідати один із районів Закарпаття

Свободу можна оцінювати по-різному. Для когось це слово асоціюється з вільним вибором життєвої орієнтації, а для когось — можливістю подорожувати світом в будиночку на колесах.

Однак існує інший рівень свободи — гірська незалежність. Вона може втомлювати своєю недосяжністю, важкодоступністю, але її неймовірність перекриває всі зазначені аспекти. Кожна подолана вершина відкриває нові горизонти, вражаючи людське око.

Любов до гір вимірюється кроками

Гори Рахівщини — беззаперечна любов для кожного туриста. Так, вони важкодоступні, складні, але дійшовши до вершини, відразу розумієш — це того варте! Вітряні полонини, вкриті ранішньою росою, та неймовірний схід сонця — явище, яке змушує замислитися про людську значимість. Тут все пізнається в порівнянні, адже могутність гір здається такою недоступною, однак людина долає і це. Маленькими кроками, з передишкою, але вона йде до своєї мети.

Щорічно полонини Рахівщини відвідує сотні туристів, кожен з них має свою мету. Хтось шукає нових вражень, екстриму, а хтось просто хоче відпочити від буденності та набратися сил на весь рік.

Початок маршруту

Маршрут багатьох починається з найвисокогірнішого містечка України Рахова, його висота над рівнем моря складає 430 метрів. Станом на 2022 рік у Рахові проживало 15 536 осіб. Це маленьке місто, яке розташоване в обіймах гір. Рахів бере свій початок ще з 1447 року, тобто це одне з найстаріших міст України. Фауна і флора Рахова привертає увагу туристів, тому щороку тут їх так багато.

Унікальність регіону

У найвисокогірнішому містечку проживають корінні гуцули, зі своїми традиціями та звичаями, вони займаються сільським господарством, зокрема вівчарством. Саме тут виготовляється відома в Україні бриндзя та вурда. Туристи «смакують» не тільки велич природи Рахівщини, але й відомі тут страви. Вони вирушають зі столиці в далеку подорож, щоб знайти нові смаки, емоції, поринути у такий далекий світ, їм хочеться запам’ятати кожен крок, кожен момент, тому обов’язково потрібно взяти з собою камеру.

Саме стежка від Рахова веде до величних гір — полонин, де сонце стає ближче, ніж у великих містах. Тут кожному здається, що все недосяжне вже можливо осягнути, адже гори надихають, діляться своєю енергією та заряджають не лише свіжим повітрям, але й дають надію на щасливий кінець.

Люди йдуть за мрією, новими емоціями та кожен, спускаючись з гір, несе у своєму рюкзаку спогади, які не забуде ніколи та які переповідатиме своїм нащадкам. Повернутися сюди хоче кожен, мало кому не до душі гори Рахівщини, навіть втома тут мотивує, адже після перепочинку ще більше хочеться йти далі. Рахівщина приймає кожну історію, біль кожного, а також радість.

Гори просто є, їм не потрібно намагатися бути кращими, більшими, їм достатньо просто бути собою. Саме цього вони вчать і подорожніх, своїх гостей, які ніколи не набридають. Полонини рятують та лікують, там можна не спішити, сидіти скільки завгодно на пагорбі та шукати порятунку у своїх думках. Кажуть, що життя складається з моментів, хтось женеться за ними з фотоплівкою в руках у великому місті, а комусь достатньо просто піти в гори.

Нагадуємо, стало відомо, де на Закарпатті є гарні умови, щоб покататись на лижах.