Роботодавець відмовив у допомозі водію, що впав з моста на фурі

Народна мудрість гласить: від суми та від тюрми не зарікайся. Я б неодмінно додала, й від нещасного випадку також. Тож кожен день, ідучи на роботу і повертаючися з неї, як ми часом іронічно зауважуємо, «стомленим, але щасливим», не зайве, хай подумки, подякувати Господу за те, що ще й живим та здоровим. Історія, яку хочу запропонувати увазі читачів, з «бородою». Тягнеться вже скоро півроку. Й увесь цей час, працівник, що потрапив в ДТП у відрядженні, залишається сам на сам з бідою: його відмовився підтримати найближчий після родини – роботодавець…

Долі далекобійника заздриш значно менше, ніж долі Фігаро. Якщо останній ледь встигав обертатися в колі однієї графської родини, то поле діяльності першого незрівнянно ширше. Це ж тільки уявити собі: 7 лютого поточного року 54-річний водій мукачівського ТОВ «АВТ – Карпати» Михайло Дерев’янко виїжджає з території підприємства за маршрутом Україна – Австрія – Росія – Україна. 19-го на автомобілі "VOLVO FH 12" з номерним знаком 55342 РТ він вже в Москві, де розмитнив вантаж. Відтак - вивантажився в Калузі. І того ж дня перетнув російсько-український кордон, щоб завантажитись на київському заводі «Кока-Коли». Завантаження відбувалось з 21 на 22 лютого вночі. Вже опів на четверту водій виїхав з території підприємства в напрямку Мукачева. Зима, негода, ніч зробили чорну справу: на розв’язці з Південного мосту в столиці України, хоч і їхав зі швидкістю не більше 45 км, відчув, що автомобіль з напівпричепом заносить на бордюри - відбійники. Напівпричіп таки впав з мосту, потягнувши за собою й автомобіль з водієм. Згідно з довідкою Київської клінічної лікарні №17, куди потерпілий був шпиталізований, Михайло Дерев’янко отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом правої плечової кістки зі зміщенням, забій правої нирки… Одне слово – наслідки тяжкого ступеню. Але ж , слава тобі, Боже, живий! Гуртом би – родині, друзям, соціальним установам, а головне – роботодавцю – допомогти потерпілому пережити удар Долі.

…Але найцікавіше розпочалося неочікувано. Як зазначають у своїх пояснювальних керівники підприємства директор та його заступник Іван та Василь Дербалі, дізнавшись про ДТП від органів ДАІ, представники підприємства виїхали до Києва і вжили заходів з ліквідації його наслідків: забрали вантаж, автомобіль та напівпричіп. Як годиться, відвідали потерпілого Михайла Дерев’янка, допомогли з коштами на лікування. Відразу ж повідомили про нещасний випадок з тяжкими наслідками Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області. Останнім була створена спеціальна комісія з розслідування інциденту. Очолив її головний державний інспектор з охорони праці відділу розслідування, обліку травматизму та скарг Мирослав Феделеш. До складу увійшли завідувач сектором-страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мукачево Микола Гребінь, спеціаліст, експерт з умов праці відділу праці та соціально-трудових відносин управління праці та соціального захисту населення Мукачівського міськвиконкому Богдан Порохнавець та два представники підприємства – заступник директора Василь Дербаль й уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці Надія Комар. Вивчивши обставини та причини нещасного випадку, комісія дійшла висновку, що інцидент з водієм ТОВ «АВТ-Карпати» Михайлом Дерев’янком стався під час виконання ним своїх трудових обов’язків, тож вважається пов’язаним із виробництвом. Причинами його стали порушення режиму праці і відпочинку та порушення правил дорожнього руху. Виявила вона й осіб, котрі спричинилися до порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвело до трагедії. Зокрема, директора товариства Івана Дербаля, який порушив «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», «Правила охорони праці на автомобільному транспорті», Закон України «Про дорожній рух»: не здійснював контроль, не вів табель обліку використання робочого часу, не склав графік змінності, не вів відомості робочого часу та часу відпочинку водія, в якій кожної робочої зміни зазначаються заплановані та фактичні дані щодо маршруту, початку та кінця робочої зміни. Винним визнано також самого потерпілого, водія Михайла Дерев’янка, котрий, згідно з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, знехтував вимогами окремих пунктів «Правил дорожнього руху». Комісія розробила також обов’язкові для виконання заходи з усунення причин нещасного випадку, щоб унеможливити повторення аналогічних в майбутньому.

Здавалося б, справа тепер за малим : матеріали розслідування передаються до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Мукачеві, і потерпілий отримує передбачений законодавством статус та страхові виплати. Проте замість цього з’ясовується, що обидва представники підприємства (тобто двоє з п’ятьох членів комісії) відмовляються поставити свої підписи під актами Н-5 та Н-1, позаяк не погоджуються з висновком спеціального розслідування, що називає винним самого керівника; директор товариства не розсилає матеріали розслідування, зокрема й потерпілому, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Мукачеві не надходять від товариства необхідні документи, що автоматично унеможливлює виплату передбаченої законодавством допомоги… Гору беруть нездорові амбіції, а їх заручником стає жива людина, що втрапила у катастрофічну ситуацію і потребує нагальної допомоги.

…Крапку у цій непривабливій історії доведеться ставити Прокуратурі Закарпатської області, куди скеровує подання Управління Держгірпромнагляду в регіоні, просячи невідкладного реагування. Яким воно буде – покаже час. Наразі очевидно одне: можна порятуватися від людського осуду, уникнути покарання законом, проте «домовитися» із власною совістю, заглушити докори сумління людині не під силу. З цим доведеться жити…

Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області