У прокуратурі Закарпаття вирішують, чи відстороняти Богдана Андріїва від посади мера Ужгорода
Наразі міський голова Ужгорода Богдан Андріїв продовжує виконувати свої обов’язки після того, як за нього було внесено заставу в розмірі 440 тисяч гривень.
Як прокоментували у прокуратурі Закарпатської області, клопотати про відсторонення від посади – це право слідчого, а не обов’язок. Процесуальний прокурор тільки погоджує це клопотання. Питання наразі ще вирішується.
6 вересня Ужгородський міськрайонний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці Богдану Андріїву з можливістю внесення застави у розмірі 440 тисяч гривень.
Андріїва підозрюють у вчиненні злочинів, а саме привласненні, розтраті або заволодінні майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем (частина 2 статті 191 Кримінального кодексу України) та службовому підробленні (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України). За даними слідства, йдеться про операції з фінансами (понад 6,5 мільйонів гривень) під час реконструкції пам’ятки архітектури XVIII століття «Совине гніздо», гроші на відновлення якого були виділені з грантових фондів Європейської комісії.
Сам мер ситуацію не коментує, а на суді відкинув звинувачення.
Натомість у мерії заявили, що «є офіційна технічна документація з державного органу, яка підтверджує відсутність матеріальних збитків, які б спричинили фінансову шкоду державі або громаді міста». Там також наголосили, що всі тендерні процедури з реконструкції «Совиного гнізда» були проведені та роботи розпочаті до набуття Андріївим повноважень міського голови Ужгорода.
Захист готує апеляцію на ухвалу суду про взяття під варту, заявив адвокат Євген Старцев. За його словами, ризиків перебування на волі Богдана Андріїва не було, заяву про взяття на поруки підозрюваного подав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, який прийшов на судове засідання. Проте суд не врахував цю обставину.
Скандали супроводжують реконструкцію об’єкту «Совине гніздо» ще з 2015 року, за часів попередньої влади Ужгорода, яка отримала фінансування від Європейської комісії на відновлення архітектурної пам’ятки у рамках спільного з Польщею проекту «Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів». Партнерську угоду з поляками Ужгородська міськрада підписала ще у травні 2013 року. За два роки після укладення угод та отримання першого траншу в розмірі до 200 тисяч євро з Брюсселя українська сторона так і не почала реконструкцію історичної пам’ятки.
У лютому 2015 року завдяки журналістському розслідуванню програми «Схеми» з’ясувалося, що Ужгородська міська рада замість виконувати умови гранту, уклала угоду з благодійною організацією «Закарпатське агентство з інвестицій, інновацій та розвитку», всупереч рішенню грантодавця і умовам партнерської угоди, дозволила небюджетній установі використовувати європейські гроші. Коли казначейство не пропустило такі платежі, громадська організація звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету. У результаті грантові кошти на валютному рахунку були заблоковані, суд задовольнив позов про стягнення 1,7 мільйона гривень на користь громадської організації.
Після журналістського розслідування прокуратура області розпочала розслідування за статтею «зловживання владою або службовим становищем». Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги прокуратури скасував рішення судів першої й апеляційної інстанцій у справі про стягнення з бюджету міста цих коштів.
У березні 2016 року Господарський суд області, підтримавши позицію прокуратури області й Ужгородської міської ради, закрив справу щодо використання грантових коштів, виділених Польщею на реконструкцію архітектурної пам’ятки «Совине гніздо», оскільки громадська організація відмовилася від своїх претензій.
Офіційне відкриття відреставрованої пам’ятки архітектури XVIII століття «Совине гніздо» відбулося у вересні 2016 року. Заступник нинішнього мера Іштван Цап на відкритті наголосив, що об’єкт нова влада «отримала у надзвичайно складному стані як з документальної, так і з будівельної точки зору». «Нам довелося у стислі терміни виправляти помилки, накопичені за кілька років. Якби ми не змогли реалізувати проект, ми б потрапили у «чорний список», – коментував два роки тому заступник мера.