В Ужгороді відкрився проект художника Тараса Табаки

Надвечір п’ятниці, 29 січня, у мистецькому центрі «Галерея Ілько» відкрився проект художника Тараса Табаки «Егоїст».

За кілька хвилин до початку митець ще «маркував» роботи назвами на першому поверсі. За роботою люди підходили його вітати. Опісля всіх гостей запросив на другий поверх і вітав особисто. «Я не хочу, щоби ви дивилися на мої картини. Я хочу, щоб в моїх картинах ви подивилися на себе», – резюмував художник.

Нині йдеться про персональну виставку. «Тому така ситуація надає повну «свободу самості» і, певною мірою, можливість позбавити глядача від мук внутрішнього діалогу, – каже Тарас Табака. – Я маю на увазі вислів Сьюзан Сонтаг про те, що «інтерпретація і формулювання – це важка робота проти інтуіції». А «Егоїст» – це, власне, екскурс в часових зрізах моіх думок та почуттів, своєрідне визначення міток, пунктирних штрихів у напрямках та діапазонах вслухання у себе».

Сама експозиція не підпорядкована хронології: полеміка між синтезом та антисинтезом у техніках та манерах, багатоплановість та широкий вибір інструменту по принципу «необхідного» є усвідомленим прийняттям сучасного прагматичного та, водночас, неоднорідного світу».

Експозиційна подача – це додаткова іронічна репліка щодо «проблеми соціальної ролі художника» в якості агента-упорядника історичної памяті , «легітимного» мистецтва та курсу цензурованої культурної спадкоємності в реаліях загрози глибокого катарсису. Глядач бачить перед очима то роботу із порізаних старих фотокарток із засушеними пелюстками під склом, то намальовані квіти, які плавно «переходять» у морську хвилю чи хвіст акули. Це мистецький світ Табаки. 

«Цими зрізами та екскурсами практично проілюстрована суть постпостмодерну в рамках практично однієї дисципліни. Сюжетні розв’язки довкола води з її текучістю та відсутністю сталої форми, силою та жагою до життя – це пряма дефініція на суть «сучасності» на противагу модерністському декаденству останньго періоду, котре все ще тримає наше суспільство в ностальгіях за минулим та вірою в місійність та вище призначення. А мистецтво – це лише призма світу, феноменологічні звязки з його ритмами, імпульсами та змінами соціально-філософських концепцій», – стверджує художник.