В Ужгороді відкрили виставку Івана Манайла
12 січня в Закарпатському обласному художньому музеї ім.Й.Бокшая розгорнулася персональна ретроспективна виставка творів Івана Манайла.
Експоновано близько 70 живописних і графічних робіт, що охоплюють усі періоди творчості митця. Частина творів представлена вперше. Як розповіли організатори, це – наймасштабніша презентація доробку Івана Манайла.
Подія згуртувала членів родини митця, численних представників галузі культури та творчої інтелігенції Закарпаття. Як зазначив, відкриваючи виставку, директор музею Франциск Ерфан, чимало з присутніх знали Івана Манайла особисто: як педагога, директора Ужгородського художньо-промислового училища, ініціатора створення в Ужгороді меморіального будинку-музею свого батька – корифея крайового малярства Федора Манайла. І в тіні всієї цієї роботи залишалася власна творчість художника, яка, безумовно, вартує широкого представлення.
З вітальним словом виступили заступник начальника управління культури облдержадміністрації Ілдико Молнар і ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник, котрий також поділився спогадами про Івана Манайла як про видатного викладача рисунку й живопису, а заразом – особистість винятково харизматичну, елегантну, ерудовану і з добрим почуттям гумору.
Про творче ж обличчя художника якнайповніше висловилася мистецтвознавець Олена Приходько: "Іван Федорович був неординарною постаттю в художньому просторі Закарпаття. Це був митець, який понад усе цінував творчу свободу. І я думаю, що представлені в нинішній експозиції твори – красномовне цьому свідчення. Тут бачимо роботи як раннього періоду його творчості, починаючи з 60-тих років, так і полотна, написані в останні роки. Вони є дуже різноплановими: не тільки тематично, а й за формотворчими засобами відтворення. А все тому, що в художника була величезна жага творчості й він хотів обійняти все, всі творчі напрямки, які тільки були у світовому мистецтві. Та це не означає, що він шукав і не знаходив свого "я" чи не був самодостатнім митцем, ні, навпаки – він саме в цьому пошуку самостверджувався, адже щоразу віднаходив відповідну художню форму, яка дозволяла йому реалізувати власні творчі задуми, свою творчу програму. Також він звертався до різних тематичних жанрів: це були сюжетна композиція, портрети, пейзажі, натюрморти, абстраговані композиції, і, знову ж таки, щоразу він знаходив авторську художню мову, яка говорила про те, що це є робота саме Івана Манайла. Слід сказати, що багато митець працював над філософськими темами. Попри те, що в житті мав такий глибоко естетичний погляд на світ, він був художником філософського спрямування: завжди думав, по-своєму трактував кожне художнє явище, кожен прояв нашої екзистенції. Домінантними в його творчості були теми чистоти людських стосунків, складності людських характерів і художник умів знаходити дуже адекватну, слушну форму, візуалізацію своїх ідей".
Насамкінець, не приховуючи радісного хвилювання, враженнями від виставки творів батька поділилися продовжувачі мистецького роду Андрій Манайло та Вікторія Манайло-Приходько. Вони також презентували художній альбом, що побачив світ в Угорщині. "Матеріал для видання ми збирали кілька років, – згадує донька художника пані Вікторія. – Батько помер 8 лютого 2010 року, альбом вийшов у тому ж році, тобто, вагома більшість творів, що увійшли до цього видання, були відібрані самим батьком, і це дуже важливо". Ці ж твори художника, люб’язно надані родиною, представлені на нинішній виставці.
"Суб’єктивна реальність" Івана Манайла чекає на своїх поціновувачів до 25 січня, повідомили у Департаменті культури Закарпатської ОДА.