У Чинадіївському замку «Сент-Міклош» діятиме студія народного шитва

Із березня 2012-го року при культурно-історичному центрі «Замок Сент-Міклош» діятиме студія традиційного народного шитва «Макош». Бажаючі можуть відвідати лекції з символіки та практичні заняття з техніки народної вишивки майстринь, які люблять вправлятися з голкою та ниткою, дівчат на виданні, яким треба вишивати рушник долі (ми навчимо, як правильно зробити це так, аби дожити з милим до «золотого» весілля), просто небайдужих до етнокультури та творчості людей.

Студія працюватиме раз на тиждень, орієнтовно по суботах. Заняття розраховані на дві години – лекція та практична частина.

В теоретичній частині студійці «Макоші» вивчатимуть символіку традиційної народної вишивки та семантику орнаментів. Це відбуватиметься на лекціях в першій половині заняття. Лекції супроводжуватимуться фотоматеріалом, зразками давніх вишивок з приватних колекцій.

На практичній частині заняття студійці освоюватимуть давні техніки шиття, що споконвіку побутували на території України – а це понад 200 швів та 50 технік. (Пояснимо на прикладі відомого усім хрестикового шиття (який, до речі, помилково вважається питомо українською технікою, хоча насправді поширився серед українських майстринь тільки в другій половині ХІХ ст. з Європи): вишивка хрестиком – це техніка хрестикування, яка включає в себе декілька видів швів (косий, прямий, подвійний чи болгарський хрестик, а також козлик, ретязь, оксамитовий шов).

По закінченні першого курсу учні оволодіють близько 10-ма техніками та понад 50 швами, правильно викроять та вишиють сорочку та рушник. Після екзамену майстрині отримають диплом.

Поза заняттями для студійців «Макоші» заплановані зустрічі з майстрами народної вишивки, колекціонерами давнього традиційного одягу та тканин, цікавими дослідниками народної культури. А також – поїздки у відомі центри народних ремесел, музеї.

Програма студії українського традиційного шитва «Макош»:Теми лекцій:

Процес створення полотна від прядіння ниток до ткання – його символічний зміст. Енергетична сила домотканого лляного та конопляного полотна.

Сила ручної вишивки. Важливість душевного стану майстрині при вишиванні. «Намолені» вишивки (приклад «чернецькі» рушники). Якими нитками краще за все вишивати?

Семантика кольорів та чисел у народній вишивці.

Традиційний народний стрій українців. «Правильні» місця для вишивки на одязі: чому вишивали саме рукава, манжети, воріт та погруддя сорочок, подоли спідниць та штанів, очіпки? Родові вишивки. Енергетична сила повного народного строю (тобто, костюму).

Рушники – ритуальні полотна українців. Для чого їх вишивали та як насправді користувалися в побуті наші предки? Правильна послідовність створення рушника.

Весільні рушники. Дерево життя.

Символіка народних узорів: рослинний та геометричний орнаменти як два різних способи світосприйняття. Важливість розуміння символів, які майстриня відтворює із допомогою голки та нитки.

Чоловіча та жіноча символіка в народних орнаментах. Гармонізація чоловічих та жіночих символів у вишивці. Питомо чоловічі та питомо жіночі символи (пошанування Матері Світу на українських рушниках та сорочках).

Зооморфні мотиви народних вишивок.

Орнітоморфні мотиви (символіка птахів в народній вишивці – орли, голуби, півні, пави, міфічні сирини та дракони).

Символіка рослинних мотивів – дуб, виноград, рожі.

Космос на рушниках – солярна, місячна та символіка зірок. 8-кутна зірка як один із найпопулярніших символів в українському народному шитті.

Семантика хрестів в орнаментах – прямий, косий та подвійний.

Безконечники. Трикутники та «шеврони» в народній вишивці.

Символіка сварги (свастя, свастики) – чоловіча/жіноча або право/лівостороння свастики, півсварги – S-мотиви.

Порівняльна розвідка символіки народної вишивки з рунами, ієрогліфами, вузликовим письмом.

Теми практичних занять:

Вишивання рушників: підготовка до роботи, етапи виконання та викінчення.

Українські рушникові шви (обухівські, чернецькі, полтавські та чернігівські рушники).

Крій традиційних українських чоловічих та жіночих сорочок. Техніка поперед голки. Двобічна стебнівка (або штапівка) та її різновиди.

Техніка позад голки: вистіг, позаголковий черв’ячок, стебловий шов та однобічна штапівка.

Занизування. Поліські сорочки.

Низь – проста, замкова і гуцульська з кольоровим виповненням. Гуцульські та подільські сорочки.

Поверхниця-моршинка та кафасор. Буковинські сорочки.

Пряма лічильна гладь (або ж двобічне настилування): лиштва, «колодочки» та «качалочки». Полтавські сорочки. Подільські рушники.

Коса гладь (скісний настил). Сорочки Київщини.

Техніка хрестикування: хрестик косий, прямий та подвійний (булгарський). Козлик. Оксамитовий шов. Ретязь. Брокарівські узори та переворот в традиційній вишивці.

Верхоплут: однорядовий, поверховий, гуцульський.

Вишивання по вільному рисунку: полтавська гладь та старокиївський шов.

Кручені шви – стебловий, петлевий та ланцюжком. Буковинська «калинка».

Протяганка (по прямій та скісній лінії). Зерновий вивід.

Золоті шви української вишивки. Виколювання – квадратне («соловїні вічка») та ромбічне.

Вирізування: полтавське (кілька способів його виконання). Сліпе вирізування. Покутське вирізування або «довбане».

Техніка змережування. Прості мережки – прутик (одинарний, подвійний, розділений (або черв’ячок), двобічний прутик.

Латана мережка. Шабак.

Мережка через чисницю.

Мережка ляхівка.

Мережка по сітці.

Мережка-обманка.

Розшивки і зшивання: петельним швом, городками, зубцями, плахтовим швом.

Бойківське змережування. Яворівська розшивка. Петельна розшивка в багато верств.

Зубцювання на рубцях: через одинарний прутик, вистіг та мережку «стовпчик» Зубцювання петельним швом.

Збиранки: пухлики, призбирка, «куряча шкірка», лемківські і бойківські збиранки. Вишивка по брижі.

Аплікація в народному одязі та рушниках. Символіка, побутування та способи виконання.

Для запису в студію звертатися за телефонами:050 105 25 24; 097 707 63 16 - Тетяна