Гілка Олександра

Олександра Гілка (по чоловіку Буцко) народилася 7 березня 1993 року в Мукачеві.

Вихованням з трирічного віку здебільшого займались бабуся з дідусем, оскільки батьки розлучилися, а мама виїхала за кордон. Олександра зростала в дисципліні, до якої її привчали саме бабуся з дідусем. Хоча грошей сім’ї інколи бракувало, та вона відчувала підтримку. Періодично мама надсилала одяг та інші речі з Франції.

У 2005 році Олександра Гілка пішла навчатись у музичну школу (клас фортепіано), оскільки мріяла стати артисткою. Співала в хорі та отримала багато нагород.

Із самого дитинства дівчина прагнула стати самостійно, навчитись заробляти власні кошти. Одним із моментів, які відклали на життя відбиток, стало обмежене спілкування з мамою. Зідзвонитись іноді вдавалось раз на місяць.

В Олександри є рідний брат по мамі Дмитро, який живе в Яремче, та сестра Хлоя, як живе з мамою в Парижі.

У 2010 році дівчина переїжджає жити у Францію до мами. Там їй не вдалося відразу вступити до вишу, тому Олександра спочатку допомагала мамі з вихованням молодшої сестри. Та все ж, через рік вступила до коледжу, ідеально вивчила французьку мову, якою досі вільно розмовляє.

Але життя у Франції дівчині не зовсім сподобалось і у 2012 році вона повернулась в Україну. Вже вдома почала більше спілкуватись з однокласником Віктором (тепер він її чоловік). Адже хлопець підтримував її впродовж життя за кордоном.

У 2014 році влаштувалась на роботу в одну з мукачівських кав’ярень. Паралельно навчалась у Мукачівському державному університеті (готельно-ресторанна справа), в який вступила цього ж року.

Прагнула започаткувати власну справу, щоб мати змогу забезпечувати сім’ю. Тодішній хлопець, а нині вже чоловік, допоміг з реалізацією мрії та надав стартовий капітал, щоб Олександра зуміла орендувати місце для манікюру в салоні.

У 2016 році Олександра та Віктор одружилися. На початку вони відчували всіляку підтримку зі сторони батьків Віктора. Та, на жаль, мама Віктора невдовзі померла від онкології. Молода сім’я самостійно забезпечувала власні потреби: Олександра працювала майстром манікюру, а Віктор слідчим поліції.

Великою втратою для родини невдовзі стала смерть бабусі й дідуся Олександри.

У час коронавірусу Олександра Гілка спробувала себе в ролі блогера. Вона почала розповідати без прикрас власні життєві історії та як виховує дитину (перший син народився у 2017 році). Контент дуже сподобався публіці й кількість підписників почала стрімко зростати.

Певний час вона поєднувала блогерство та роботу манікюрницею. Але згодом все поєднати ставало важче, тому в сім’ї ухвалили рішення, що Олександра більше часу приділятиме власному заняттю. Натомість чоловік паралельно виховуватиме дитину.

Друга вагітність припала якраз на початок війни. Олександра знову вирішує поїхати за кордон, у Францію. Вже у Парижі стає щасливою мамою вдруге та невдовзі повертається в Україну.

Повернувшись у Мукачево, Олександра продовжила розвивати свій блог, який стрімко зростав, продовжувала роботу майстра манікюру. Зараз вони з чоловіком виховують двох прекрасних синів –Марка та Даміра.

Олександра Гілка входить до когорти найвідоміших блогерів Закарпаття. Її рекламний графік розписаний на кілька тижнів вперед. Вона зізнається, що блог для неї є одночасно і натхненням, і мотивацією розвиватись надалі.

Також це можливість забезпечити фінансове благополуччя сім’ї. Нещодавно вона пересіла зі старенького «Ланоса» у великий джип, про який колись мріяла. Блогерство відкрило для неї можливості реалізувати себе та показати, як можна вирости із дівчинки, яка колись мріяла про новеньке плаття в школу, до успішної леді.

Олександра зізнається, що життєві труднощі зробили її родину міцною, а праця та цілеспрямованість — успішною та щасливою.

30 жовтня на телеканалі ТЕТ вийде програма «Моя суперродина». Саме в ній Олександра Гілка взяла участь.