Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Сабо Йожеф Йожефович

Український футболіст та тренер

Народився 29 лютого у 1940 року у родині етнічного угорця в Ужгороді, що на той час належав до Угорського королівства. Йожеф був сьомою дитиною в родині.

Вихованець ужгородського футболу. Перший тренер — Дьйорфі Золтан Степанович.

На любительському рівні виступав за «Хімік» з Калуша (1957 рік). Згодом два неповних сезони 1958 і 1959 років провів у класі «Б» чемпіонату СРСР за «Спартак» (Ужгород).

У середині 1959 року Йожефа Сабо і ще двох закарпатських футболістів вирішило перетягнути до своїх лав київське «Динамо», найвпливовіший клуб УРСР. Ця трійця дебютувала 1 червня 1959 у товариському матчі проти англійського клубу «Тоттенгем Готспур».

Йожеф Сабо став ключовими футболістом «Динамо» у 60-х роках. Відразу став гравцем основного складу і діяв на правому боці півзахисту. У скандальній грі з «Торпедо» Москва у 1963 році за нанесення травми супернику був дискваліфікований на рік і відправлений до військової частини ВВ, де числився.

Лише через вісім місяців повернувся у великий футбол.1965 року, ставши віце-чемпіоном у складі «Динамо», закарпатський футболіст увійшов до списку «33 найкращих», який складають за підсумками сезону.

Вперше вийшов у складі збірної СРСР 3 жовтня 1965 у товариській грі проти Греції. Ця гра для радянських футболістів була елементом підготовки до чемпіонату світу 1966, на якому збірна СРСР посіла 4 місце, а Сабо провів 4 з 6 ігор, пропустивши тільки останній матч групового раунду, та через травму, отриману в ½ фіналу з ФРН, матч за 3 місце.

Від 1966 до 1968 року «Динамо» (Київ) тричі поспіль ставало чемпіоном Радянського Союзу, а Сабо був одним з ключових футболістів. У 1968 році перед матчами з Угорщиною в ¼ фіналу ЧЄ разом з кількома гравцями збірної був звинувачений у порушенні спортивного режиму і відсторонений від збірної, до якої повернувся 1971 року і взяв участь в Олімпіаді в Мюнхені 1972 року.

Кар’єру футболіста завершував у ворошиловградській «Зорі» 1970 року та московському «Динамо» 1971-1972 роках.

У 1977 році почав тренерську кар’єру у «Зорі», з якою в Чемпіонаті СРСР посів досить високе 9 місце. Потім тренував київський «СКА», який впевнено вів до перемоги в другій лізі чемпіонату СРСР, проте, ще до закінчення турніру, отримав запрошення від вищолігового «Дніпра», яке претендувало на виліт. Завдання зберегти команду у вищій лізі Сабо не виконав, а після 17 місця наступного року вже у першій лізі, тренера звільнили з посади.

Вперше Йожеф Сабо тренував збірну на двох матчах кваліфікації до чемпіонату Європи 1996 року. Із 1996 до 1999 року вдруге був наставником національної збірної України.