Сабо Йожеф Йожефович
Український футболіст та тренер
Народився 29 лютого у 1940 року у родині етнічного угорця в Ужгороді, що на той час належав до Угорського королівства. Йожеф був сьомою дитиною в родині.
Вихованець ужгородського футболу. Перший тренер — Дьйорфі Золтан Степанович.
На любительському рівні виступав за «Хімік» з Калуша (1957 рік). Згодом два неповних сезони 1958 і 1959 років провів у класі «Б» чемпіонату СРСР за «Спартак» (Ужгород).
У середині 1959 року Йожефа Сабо і ще двох закарпатських футболістів вирішило перетягнути до своїх лав київське «Динамо», найвпливовіший клуб УРСР. Ця трійця дебютувала 1 червня 1959 у товариському матчі проти англійського клубу «Тоттенгем Готспур».
Йожеф Сабо став ключовими футболістом «Динамо» у 60-х роках. Відразу став гравцем основного складу і діяв на правому боці півзахисту. У скандальній грі з «Торпедо» Москва у 1963 році за нанесення травми супернику був дискваліфікований на рік і відправлений до військової частини ВВ, де числився.
Лише через вісім місяців повернувся у великий футбол.1965 року, ставши віце-чемпіоном у складі «Динамо», закарпатський футболіст увійшов до списку «33 найкращих», який складають за підсумками сезону.
Вперше вийшов у складі збірної СРСР 3 жовтня 1965 у товариській грі проти Греції. Ця гра для радянських футболістів була елементом підготовки до чемпіонату світу 1966, на якому збірна СРСР посіла 4 місце, а Сабо провів 4 з 6 ігор, пропустивши тільки останній матч групового раунду, та через травму, отриману в ½ фіналу з ФРН, матч за 3 місце.
Від 1966 до 1968 року «Динамо» (Київ) тричі поспіль ставало чемпіоном Радянського Союзу, а Сабо був одним з ключових футболістів. У 1968 році перед матчами з Угорщиною в ¼ фіналу ЧЄ разом з кількома гравцями збірної був звинувачений у порушенні спортивного режиму і відсторонений від збірної, до якої повернувся 1971 року і взяв участь в Олімпіаді в Мюнхені 1972 року.
Кар’єру футболіста завершував у ворошиловградській «Зорі» 1970 року та московському «Динамо» 1971-1972 роках.
У 1977 році почав тренерську кар’єру у «Зорі», з якою в Чемпіонаті СРСР посів досить високе 9 місце. Потім тренував київський «СКА», який впевнено вів до перемоги в другій лізі чемпіонату СРСР, проте, ще до закінчення турніру, отримав запрошення від вищолігового «Дніпра», яке претендувало на виліт. Завдання зберегти команду у вищій лізі Сабо не виконав, а після 17 місця наступного року вже у першій лізі, тренера звільнили з посади.
Вперше Йожеф Сабо тренував збірну на двох матчах кваліфікації до чемпіонату Європи 1996 року. Із 1996 до 1999 року вдруге був наставником національної збірної України.