Попович Іван Дмитрович

Народився 24 квітня 1949 року у с. Осій Іршавського району Закарпатської області.

Ще навчаючись в Ужгородському музучилищі, Іван Попович став лауреатом Х Всесвітнього фестивалю молоді в Берліні в 1973 році. 

У 1967 році закінчив Хустське культурно-просвітнє училище за фахом “Диригент хору”.

У 1970 році поступив на навчання до Львівської консерваторії. 

У 1973 році став лауреатом Х Всесвітнього фестивалю молоді в Берліні.

У 1976 році разом із Віктором Морозовим створив вокально-інструментальний ансамбль (ВІА) “Ровесник”. Через рік ансамбль запросили до Львівської філармонії на місце “Ватри” і їхньою "візитівкою" стала пісня Поповича “Люба-Люба”.

У 1979 році разом із Русланом Іщуком створив в Ужгороді новий ВІА “Закарпаття”.

1982-1987 роки – працював у Київському державному мюзик-холі. 

У 1987 році став солістом Театру естради. Саме на цей час припадає пік його популярності – з ефіру не зникали “Карпатське весілля”, “Василина”, “Розлук не буде”, “Мене радує світ”. 

У 1990 році отримав звання “Народний артист України”. 

У 1999 році "за особистий внесок у розвиток української культури та вагомі творчі здобутки" нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. 

З 2005 р. – художній керівник Державної театрально-видовищної агенції. Гастролював у Канаді, Індії, Бразилії, Італії, Греції, США тощо.