Закарпатські міста самі визначатимуть тарифи на водопостачання

Учора стало відомо, що підприємства водопровідно-каналізаційного господарства малих міст будуть формувати окремі тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Відтак ціна на воду у різних містах буде різною.  

Донині діяв єдиний тариф на централізоване водопостачання та водовідведення для ліцензіатів для всіх груп споживачів. Так, органами місцевого самоврядування тарифи формувалися та встановлювалися за групами споживачів: населення, бюджетні установи, інші споживачі тощо, які враховували технологічні особливості процесу виробництва/споживання послуг та включали фактичні витрати, пов’язані з цим.

В окрему групу також зараховували підприємства, які на території відповідної територіальної громади надавали послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, використовуючи придбану у іншого підприємства ВКГ питну воду та/або подавали стічні води на очищення іншому підприємству ВКГ, — повідомдяє прес-служба Мінрегіону.

Закарпаття сьогодні забезпечено централізованим водопостачанням у середньому на 32,2 %. Без міст Ужгорода - 98,4 % та Мукачева - 86,4 % цей показник в області становить 20,7 %. Під наглядом Держсанепідемслужби Закарпатської області перебувають 105 водопроводів централізованого та 4971 джерел децентралізованого водопостачання. Із цієї кількості водопроводів 19,0 % не відповідають санітарним нормам і правилам: через відсутність ділянок санітарної охорони - 14,2 %, через відсутність необхідного комплексу очисних споруд - 1,9 %, через відсутність знезаражувальних установок - 7,6 %.

Відтак 2 вересня Кабінет Міністрів ухвалив поставу, яка припиняє практику застосування єдиного тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, що дозволить справедливо перерозподілити витрати, пов’язані з виробництвом та наданням послуг з водопостачання та водовідведення між споживачами, наголосив міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

Натомість на Закарпатті намагання покращити умови водопостачання перетворилося у державний борг. На початок цього року працівникам водного господарства області за виконані роботи з протипаводкового захисту держава боргувала понад 15 мільйонів гривень. Це борги за 2012-2013 роки. На 2015 рік з державного бюджету на захист від шкідливої дії вод та забезпечення погашення заборгованості передбачалося виділити 28,4 млн. гривень. На початок серпня заборгованість так і не почали ліквідовувати через відсутність фінансування.

Сьогодні підрядні організації, які зводили дамби, через суд намагаються повернути зароблене, а керівництво області просило уряд якнайшвидше погасити кредиторську заборгованість.

Варто згадати і якість питної води у час покращення водопостачання, адже більшість водопроводів, на жаль, не відповідають санітарним нормам. Серед основних проблем — зношеність мереж та обладнання системи водопроводів, відсутність нових водопроводів у сільській місцевості й очищення громадських колодязів, вигрібних ям та поглинальних колодязів. Відтак, що стоятиме за новими тарифами, які тепер формуватимуть на місцях, - передбачити доволі складно, однак на місцях ціну формувати, звісно, доцільніше, ніж у Києві.