Спеціальний економічний статус як "рятівний круг" для Закарпаття

Про спеціальний економічний статус (СЕС) як «рятівний круг» при подоланні соціально-економічної кризи, що оперезала і наш край, і всю неньку-Україну, йшла мова на черговому «круглому столі», влаштованому громадською організацією «Закарпатський край».

Але чи підуть на цей безпрецедентний крок у столиці, сказати важко. Громада ж хоче покращення життя людей якнайскоріше, – пише на своїх шпальтах газета "Панорама" у номері від 3 березня.

Про головне – виважено та по-науковому

У Берегові (конференц-зал ресторану «Ф‘Кока») з ініціативи громадської організації «Закарпатський край» (голова – відомий юрист і правозахисник Василь Кузьо) відбувся «круглий стіл», у якому взяли участь науковці (доктор фізико-математичних наук, професор УжНУ Василь Химинець, автор понад 500 наукових праць, доктор економічних наук, директор обласної сільськогосподарської науково-дослідної станції (с. В. Бакта) Габор Спаський, відомі в районі підприємці Марія Ковач та Іван Гузинець, директор Закарпатської філії Інституту охорони грунтів (розташований у с. В. Бакта) Юрій Бандурович, експерт з питань охорони довкілля, ужгородець Михайло Бабидорич, викладач Ужгородського національного університету, краєзнавець Дмитро Поп, голова Закарпатської обласної організації Партії місцевого самоврядування України Олег Левицький, вітчизняні та іноземні експерти з різних сфер економіки і суспільного життя – голова Фонду захисту прав громадян із Литовської Республіки Стасис Каушиніс, краєзнавець із Виноградівщини (багато років поспіль займався підприємництвом у Чехії) Іван Чейпеш, приватний підприємець, громадянин Угорщини Віктор Масалович (у далеких 80-их очолював Довжанський лісокомбінат), колишня очільниця крайової дирекції «Укрпошти» Февронія Сухан.

Що хвилює бировів

У «круглому столі» взяли участь і представники місцевого самоврядування й органів державної влади міста й району – віце-мер Берегова Надія Ловга, заступник голови районної ради Василь Горват, начальник рай-управління соціального захисту населення Володимир Терпай, голови сільських рад Віктор Калинич (с. В. Бакта), Іштван Вінце (с. Бене), Світлана Ковач (с. Чома), громадський активіст Дмитро Кобринський, мас-медійники.

Сільські бирови з великою тривогою говорили про ті біди, проблеми, труднощі, з якими вони стикаються останнім часом. Як не прикро це констатувати, але села та селища регіону дуже швидко старіють, молоді люди, яких називаємо «робочими руками», масово покидають населені пункти та подаються за кордон на заробітки. Як повернути наших громадян додому, до сімей і до рідного порога? Це складне питання, і над його вирішенням повинні думати від райцентру і аж до Києва. Дошкуляють владі на місцях земельні проблеми. Та, попри все, вона активно займається розвитком сільського зеленого туризму, сприяє зміцненню засад фермерства, надходженню інвестицій тощо.

Виступаючі не обмежувалися обтічними формулюваннями, а казали, як кажуть, голу правду. Відчувалася зацікавленість проблематикою, переживання за долю рідного села, району, області. Відчувалося: тривалий час до цього ані влада, ані громадські організації, ані активісти не збирали людей для диспутів зі злободенних питань. А поговорити, погодьтеся, є про що! Тож учасники «круглого столу», без перебільшення, глибоко та всебічно аналізували соціально-економічну ситуацію, пропонуючи своє бачення виходу з кризи, яка огорнула мало не всі населені пункти краю.

... А реалізувати можливості – зась

Кожен по-своєму бачить переваги і резерви, які залишаються невикористаними. Більшість сходилася на тому, що на унікальне природно-географічне розташування області, яка у багатьох аспектах соціально-економічного життя повинна б стати локомотивом всеукраїнських перетворень, новацій і трансформацій, використовуються дуже слабо.
Але ж маємо все: і кадровий потенціал, і науковий; позитивному вирішенню питання сприяє також і адмінтерреформа, бо уже «під порогом» децентралізація, яка повинна розв‘язати руки владі та пришвидшити рух уперед. Приміром, чому б у кожному районі не створити міні-підприємства з переробки продукції молочного та м‘ясного тваринництва?! З болем у душі розповідалося про таку втрачену галузь як закарпатське тютюнництво. Говорилося також про національне питання, дотримання кожним громадянином законів і міжнародних стандартів, які гарантують широкі права корінним народам і національним меншинам. Звісно, наводилися конкретні приклади, цифри, дані, показники, що яскраво ілюстрували непростий стан справ, який притаманний нашому сьогоднішньому життю.

Зрештою, кожен населений пункт краю чимось унікальний, оригінальний, рідкісний, особливий, знаковий. Але всіх об‘єднує низький життєвий рівень наших буднів. І кожен, хто брав слово, намагався висловити свою точку зору, мовляв, чому так погано йдуть справи в українців, у тому числі жителів нашої області. Бо і працьовиті, і завзяті, і беручкі, кмітливі, і діяльні, і активні, а справи не те, щоби покращувалися, а чомусь усе навпаки – гіршають.

Оманливе золото

Промовці прагнули викласти своє бачення з приводу «Шляхів подолання соціально-економічної кризи на Закарпатті» – саме таким був лейтмотив цієї змістовної та вельми потрібної бесіди зацікавлених людей. А з‘їхалися вони для того, аби плідно попрацювати, з міста й району, Закарпаття та навіть з-за кордону. Багатим за змістом виявився виступ В. Химинця, який десятиліттями займається аналізом соціально-економічного становища й виходу України з кризи. Учений фактично задав діловий настрій розмові на цьому зібранні. Відтак пафосно наголосив, що Берегово – край не лише виноградників, які слід і надалі відроджувати, але й Мужіївського золоторудника, поліметалевий комбінат якого був відкритий за участю Президента України Л. Кучми й нині, на жаль, утратив свою актуальність. Великі гроші у прямому розумінні цього слова закопали в землю. Пан професор із самого початку виступав проти цього проекту, який назвав авантюрним, але його мало хто слухав. Тодішній глава держави надавив на тогочасного керівника ОДА С. Устича й останній змушений був дати «добро». А ще наше місто – мала батьківщина предків всесвітньо-відомого вченого-економіста Мілтона Фрідмана, лауреата Нобелівської премії. Був би він у радниках чи консультантах нашої влади – навряд чи краяни ходили б «у таких топанках», як за життя його предків.

Земля виручить, але шануймо її

У досить критичному ключі до влади (центральної в тому числі) виступив і Юрій Бандурович – висококласний фахівець і людина з активною громадською позиією. Він підкреслив: свого часу на фірмі (мова – про станцію хімізації на В. Бакті), яку він очолює, працювало 135 осіб, нині ж їх усього 20. Аналіз ґрунтів як робили раніше, так роблять і зараз. Однак за рік із цього питання сюди звернулося всього 10 фермерів. Інші чи то не розуміють важливості питання, чи шкодують сплатити ті невеликі кошти, які потрібні для встановлення хімічного складу грунтів. А це ж бо – запорука добрих урожаїв, убезпечення землі від виснажування, від згубної дії шкідників і хвороб.

Украй потрібна концепція розвитку Закарпаття – у різних стандартах і вимірах. Тож В. Масалович розповів про колишню меблево-деревообробну славу нашого чудового Закарпаття. Виявляється, у нас тоді жоден кубометр лісу не пропадав і не йшов за кордон: як зрубали дерево, то переробили його до останньої гілочки. На кількох підприємствах виготовляли деревностружкову плиту, шпон тощо. А які меблі сходили з конвеєрів комбінатів Берегова, Мукачева, Сваляви, Хуста! Найвищого ґатунку! Зараз не працює жодне з цих підприємств, а якщо й випускають десь меблі, то кустарним способом. Докорінної перебудови потребує аграрний сектор. Якщо свого часу у ньому працювало близько 140 тис. чоловік, то нині в агропідприємствах (без врахування господарств населення) заледве набереться 2-3 тисячі. Йшлося навіть про плантації грецького горіха, який, схоже, таки завоює популярність як на мапі України, так і Закарпаття. Виступаючі з тривогою говорили про те, що краяни дедалі біднішають, злидні окупували села й міста, потроху добираються до людей, які ще донедавна жили менш-більш пристойно. Невже забудемо, що таке достаток? Невже зрівняємося в бідності?..

Пропонують, як вийти з кризи

«Круглий стіл» запропонував конкретні рекомендації Верховній Раді України, місцевим органам державної влади та органам місцевого самоврядування Закарпатської області, «дав» завдання, образно кажучи, конт-ролюючим та антикорупційним службам, іншим установам.

Серед запропонованих заходів для виходу із соціально-економічної кризи – прийняття законодавчого акту про спеціальний економічний статус Закарпатської області (буде розроблений відповідний законопроект і поданий до Верховної Ради України – автор), забезпечення права закарпатців (як і всіх українців) обирати керівників краю та районів на прямих виборах. Поряд із цим, учасники «круглого столу» висловили побажання, щоб громадські організації області активніше долучалися до пошуку шляхів подолання соціально-економічної кризи в селах, містах і районах Закарпаття.