Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Економіка
  • Хто на Закарпатті скільки працює і яку зарплатню за це отримує: цікава статистика у розрізі професій

Хто на Закарпатті скільки працює і яку зарплатню за це отримує: цікава статистика у розрізі професій

Закарпатці заробляють гроші по-різному. Хтось їде на заробітки у Італію чи Прагу, хтось працює нелегально, дехто взагалі живе за рахунок родичів. Але є значна частина людей, які все ж працюють офіційні та враховуються статистикою. Саме їх ми і будемо досліджувати.

Станом на кінець липня 2016 року на Закарпатті нараховувалося 166 534 людини, які працювали на підприємствах із чисельністю працівників понад 10. На жаль, по геть малих підприємствах чи фізособах-підприємцях статистика не ведеться.

Отож, ми вирішили підрахувати, як співвідноситься робочий час закарпатців із їх заробітною платою або, якщо простіше, хто працює більше, а заробляє при цьому менше. Чи навпаки. Досліджували сім місяців 2016 року (дані за серпень наразі відсутні).

Почнемо із розрахунку вартості відпрацьованої години. Як показує загальний графік, тут немає сильної динаміки. Криві можуть трохи зростати чи трохи спадати, але загалом різких змін немає. Невелика тенденція прослідковується до зростання оплати години праці. Це з позитивного. Із негативного: криві не мають тенденції до зближення, тобто низькооплачувана робота такою і залишається і навпаки.

Однак, частина графіків таки показала більш незвичну динаміку. Їх ми винесли на окремий рисунок для кращого розуміння.

Зокрема, на рисунку можна побачити найбільш вигідну професію – це робота у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. Оплата за годину тут дещо зменшувалася, але все ж тримається на найвищому рівні.

Особливо дивно виглядає графік освітян. Тут у літній період ми бачимо дуже різкий підйом вартості однієї години роботи. Але пов’язано це, перш за все, зі скороченням робочого часу під час канікул. Загалом же вчителі заробляють менше електриків.

Найбільш динамічним виявився графік професій сільського, рибного і лісового господарства. Робота тут залежить від сезонів, урожаю та інших природних факторів, тож і графік є дуже ламаним. Оплата праці постійно змінюється. Але фермери також заробляють більше, ніж вчителі.

Графік державного управління та охорони ми залишили, аби показати, що у цій професії спостерігається більш різкий ріст вартості оплачуваної години. Імовірно, це пов’язано з більш активним набором на контрактну службу та кращим стимулюванням армії. Тобто все-таки держава щось покращує у цій сфері.

У березні цього року великого успіху досягли люди, які працюють з нерухомим майном. Їм навіть вдалося на один місяць випередити постійних лідерів — електриків. Як показують числа, такий раптовий ріст виник через те, що заробітна плата операторів нерухомості різко збільшилася, а робочі години їх залишилися на старому рівні. Цікаво, що президент Асоціації експертів з нерухомості України Сергій Злидень іще минулого року розповідав УНІАН, що ринок нерухомості залишається в дуже поганому стані, а його зростання варто очікувати лише в березні 2016 року. Імовірно, експерт мав рацію, однак, якщо вірити графіку, чуда не сталося, і доходи агентів повернулися до старих показників. І варто наголосити, що оплата праці у цій сфері дуже недалеко втекла від оплати праці різноробочого. Це останній графік, який ми включили у рисунок, аби показати, де знаходиться мінімум.

А між тим прогнози для різноробочих дуже невтішні. Оплата праці тут залишається стабільно низькою. Настільки плавною не є крива жодної іншої сфери.

Наступний рисунок ми підготували, аби показати більш наочно співвідношення між затраченим на роботу часом і отриминами доходами. Для цього були підраховані фонди середнього робочого часу досліджуваних нами закарпатців та їх середньої заробітної плати за сім місяців 2016 року. Далі простим відсотковим співвідношенням, ми підрахували, де найбільші зарплати, а де найменші. Так само і для відпрацьованих годин. У результаті стовпчики можна порівнювати між собою: чим він вищий, тим вища зарплата або кількість робочих годин у тій чи іншій сфері і навпаки.

Наприклад, та ж сфера постачання електроенергії, газу і пари показує, що зарплати тут є найвищими. А от відпрацьовані години такі ж самі, як і у сфері водопостачання. Але заробляють люди там менше ледь не на 50%.

У сфері харчування закарпатцям доводиться працювати навіть більше, ніж електрикам, а отримують вони, при цьому трохи більше різноробочих.

Насамкінець варто повернутися до того, з чого починали: ці числа і графіки не можна вважати достовірними на 100%, адже багато людей, навіть офіційно працевлаштованих отримують заробітну плату у конвертах. Схема така, що людині виплачують мінімальну заробітну плату, аби мінімізувати податки. Водночас частину зарплати видають у конверті. Звісно, це все випливає у наших графіках, хоча людина, по суті, заробляє удвічі більше. Багато підприємств можуть частину працівників тримати офіційно, а частину ні. Ну і про взагалі “нелегальні” фірми, де офіційно є хіба одна особа-підприємець не слід забувати.

Але в чомусь графік таки корисний. Він засвідчує повільний ріст заробітних плат та великі невідповідності у оплаті праці різних професій на Закарпатті.