Заробітчани постраждають через нову ініціативу Кабміну: від них хочуть забрати субсидії

Держава збирається значно заощадити на субсидіях. І потрапити "під роздачу" можуть заробітчани. Як по-новому нараховуватимуть субсидії та які зміни готують, читайте у нашому матеріалі.

Через прийнятий Кабміном проєкт постанови про посилення адресності надання житлових субсидій, підстав для відмов у її нарахуванні може побільшати. Метою для такого урізання є відсіяти надання субсидій особам, які не належать до категорії соціально вразливих чи, насправді, не потребують такої допомоги. Міністерство фінансів та Міністрество соціальної політики в даний час працюють над нормами та конкретними механізмами перевірки субсидіантів.

В ухваленому проєкті постанови прописані деякі обмеження, які слугуватимуть підставою для відмови у призначенні субсидії. Серед іншого, держава буде звертати увагу на дороговартісні покупки, доходи від депозитів, чи купувала особа іноземну валюту та цінні метали, а також перевірятиметься, чи перетинала людина кордон.

Фахівці зазначають, що в документі є купа неясностей:

• не чітко прописана мета поїздки за кордон, через яку можуть не дати субсидію. До прикладу, людина може виїжджати до родичів чи на лікування – це не обов’язково можуть бути виїзди з метою заробітку;
• як бути з купівлею іноземної валюти та дорогоцінних металів? Якщо людина купила 100-200 у.о. або золотий ланцюжок, чи буде це підставою для скасування субсидій та й взагалі, як це можна відслідкувати;
• неясність із доходами від депозитів – чи є межа для цього доходу, після якого людина не може претендувати на отримання субсидії. Приміром, людина має маленький депозит і дохід від нього кілька сотень гривень на рік, що є неспівмірним із вартістю наданих впродовж року житлово-комунальних послуг.

Трохи світла на ситуацію пролив заступник мінсоцполітики Віталій Музиченко в ефірі телеканалу "Інтер". За його словами, перепризначення субсидій почнеться вже із 1 травня. Під час попереднього моніторингу було виявлено, що не всі ті, кому нарахували субсидії, потребували її. Зафіксовані окремі випадки, коли після отримання субсидії люди вже за деякий період купляли валюти на понад мільйон гривень.

"Але ж субсидія – це адресна соціальна допомога тим, хто не може, а не тим, хто не хоче оплачувати комунальні послуги. Тому встановлюється чітке правило: якщо претендент на субсидію зробив покупку вартістю понад 50 тисяч гривень, виплати йому не призначатимуть. Крім того, вводяться обмеження при наявності у родини двох житлових приміщень, двох транспортних засобів і так далі", – розповів Музиченко.

Експерт Андрій Павловський відзначає, що посилення вимог до отримувачів субсидій може не стільки позначитись на "багатих вовках", які прикидаються "бідними овечками", скільки на тих, кому насправді потрібна допомога від держави.

"Щоразу вимоги для отримання субсидій стають все жорсткішими і складнішими, – констатує експерт у коментарі Укрінформу, – Тобто, все робиться для того, аби тих, хто отримує субсидії, було менше. Є офіційна статистика: якщо станом на грудень 2017 року майже 7 мільйонів українських домогосподарств мали субсидії, то цього року їх поменшало до 3 мільйонів".

Експерт переконаний, що таке різке падіння відбулося, переважно, за рахунок заробітчан. А все через припис, який унеможливлює отримання субсидії родиною, якщо упродовж 60 діб хтось із її членів не сплачує ЄСВ (якщо він офіційно не оформлений як безробітний). А люди, котрі тимчасово або постійно працюють за кордоном, єдиного соціального внеску, зазвичай, не платять.

Водночас Андрій Павловський вважає, що держава мала б навпаки бути вдячною заробітчанам, які щороку переказують в Україну понад $10 млрд, що підтримує економіку й валюту більше, аніж кредити від міжнародних фінансових інституцій.