Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Україномовна освіта в сусідніх країнах: як школи відреагували на прибуття дітей-переселенців

Україномовна освіта в сусідніх країнах: як школи відреагували на прибуття дітей-переселенців

Повномасштабна російська агресія спричинила величезний потік переселенців з України в європейські країни. Українці тікають родинами від дій російських окупантів на ті території, де для них немає загроз.

І серед переселенців є чимало дітей, яким, до слова, потрібно навчатись. Саме тому і виникла потреба у створенні україномовних шкіл у країнах Європи, де внаслідок війни значно зросла кількість українців.

Перша повноцінна україномовна школа в Угорщині з нового навчального року

Однією з країн, яка прийняла чималу кількість українських переселенців, є Угорщина. Попри неоднозначну позицію влади щодо війни в Україні, тут йде активна підтримка і допомога для наших співвітчизників, які у цій країні шукають прихисток. У Будапешті функціонує “Рідна школа”, яка вже завершує свій четвертий навчальний рік.

Читайте також:
Є одна умова: чи відкриють школи в Україні з 1 вересня

“З початку березня 2022 року ми прийняли до нашої школи дітей, які переїхали з України внаслідок війни і розширили перелік предметів до українських навчальних програм. Тобто, наші учні мають всі предмети, що затверджені МОН України у відповідності до свого класу. Варто зауважити, що цей навчальний рік у “Рідній школі” розпочався для 50 дітей, що мають українське коріння. З початком повномасштабного російського вторгнення кількість дітей збільшилась до 295”, – розповіла Олена Бескоровайна.

А з нового навчального року планується функціонування повноцінної п’ятиденної двомовної школи. За словами Олени Бескоровайної, вже стартував процес прийому учнів до повноцінної двомовної україно-угорської школи: “Кількість бажаючих навчатись майже вдвічі більша від тієї кількості, що може прийняти школа. Ми плануємо почати 2022-2023 навчальний рік з кількістю учнів 350-400 дітей”.

Українська школа в евакуації – проєкт, який підтримала Президентка Словаччини

Українська громада Словаччини теж активно працює над тим, аби діти не забували рідну мову. Саме тому у столиці цієї країни – Братиславі виникла українська школа, яка функціонує вже близько понад два десятиліття.

Спочатку це був гурток з вивчення української мови та культури, однак згодом цей гурток переріс у школу, у якій щоп’ятниці проходять заняття. Як розповіла вчителька цієї школи Марія Ткаченко, у першу чергу ця школа була орієнтована на дітей, які навчаються у словацьких школах, але які не хочуть забувати рідну мову і культуру предків.

Однак з початком повномасштабної агресії росії проти України з’явився новий виклик – навчання дітей з України, які чудово володіють українською мовою. І тому новоприбулі діти адаптуються у Словаччині.

Повномасштабна війна в Україні також прискорила процеси, які наближають українську громаду словацької столиці до створення повноцінної п’ятиденної двомовної школи. Передвісником став проєкт “Українська школа в евакуації”. Це вечірня школа, яка функціонує з понеділка до четверга з 16 до 19 години.

За словами ініціатора проєкту Тетяни Петуренко, цю освітню ініціативу підтримала Президентка Словаччини Зузана Чапутова.

У цій школі навчаються 65 дітей, а викладають 21 вчитель, серед яких є і освітяни-переселенці. Приміщення надала міжнародна школа Cambridge International school. І навчання триває з 4 квітня по 30 червня цього року.

Зауважимо, що цей проєкт працює і завдяки ініціативі "Ukraine - Slovakia SOS".

Загалом, це тільки поодинокі приклади того, як у європейських країнах гостинно приймають школярів, дають їм можливість вчитись на рідній мові, але при цьому адаптуватись до умов життя в іншій країні і в іншому культурному середовищі.