Близько 660 тисяч закарпатців хворіють на серцево-судинні недуги

Україна посідає перше місце в Європі за кількістю серцево-судинних недуг і як наслідок – смертей від них. Такі дані наводить Всесвітня організація охорони здоров’я. На Закарпатті схожа статистика, хоча за рівнем надання відповідної допомоги ми входимо до трійки лідерів у державі. Чим можемо похвалитися та з якими проблемами доводиться боротися – розповів заслужений лікар України, керівник обласного кардіодиспансеру Роман Соскида, котрий, до речі, днями відзначив 60-ліття.

Через серцеві хвороби щороку помирає ціле село

Коментуючи вищезгадану статистику, Роман Ілліч пояснив: «Серцево-судинні недуги в усьому світі займають перше місце серед неінфекційних, в Україні на них припадає 60 – 65%. Закарпаття не є винятком, маємо десь 660 тисяч дорослих із такого роду діагнозами. Переважно (313 тисяч) це гіпертоніки, 250 тисяч пацієнтів із ішемічною хворобою, які «забезпечують» 1000 – 1200 інфарктів щорічно. А є ще стенокардії, постінфарктні стани тощо. І все б нічого, якби не висока смертність: у середньому вона коливається від 7,5 до 8 тисяч чоловік на рік – фактично, щороку вимирає один населений пункт. Утім, це не лише наша проблема. І все ж медицина пішла далеко в цьому напрямі, тож є можливість вчасно діагностуватися й лікуватися».

Що можуть зробити для профілактики цих недуг самі закарпатці? Стежити за власним здоров’ям, якщо є гіпертонія (а вона ж не проходить безсимптомно) – обов’язково якомога скоріше звертатися до фахівця й тримати тиск під контролем, регулярно приймаючи призначені препарати. Сучасні пігулки, до речі, достатньо ковтати раз на день, тож це не створює особливих незручностей. І варто пам’ятати, що гіпертонія в батьків підвищує ризик захворювання в дітей.

Через кардіодиспансер проходить 55 тис. осіб на рік

Значення кардіодиспансеру для області доводять цифри: за рік через його поліклініку проходить близько 50 тисяч чоловік, а через стаціонар – до 5300. Тут є усе необхідне обладнання для обстеження та порятунку хворих.

«У нас 7 днів на тиждень у режимі «нон стоп» надають цілодобову допомогу при гострих інфарктах міокарда та гострому коронарному синдромі, маємо катетеризацій ну лабораторію», – розповідає Роман Соскида. Власне, історія становлення кардіодиспансеру така: 3 роки його доводили до розуму, «ліплячи» з довгобуду радянських часів, і в 2003-му він запрацював як заклад на 88 ліжок. У 2006-му там уже вживляли штучні водії ритму і проводили електрофізіологічні обстеження, в 2007-му відкрили рентген-хірургічне відділення, а відтак уперше на Закарпатті почали робити рентген-хірургічні й малоінвазивні втручання, коронароангіографію, стентування.

З 2010-го це вже відбувалося в нововідкритому кардіохірургічному відділенні, для якого диспансер централізовано отримав нове ангіографічне устаткування вартістю 10,5 млн. грн. «Ми підготували своїх фахівців, які 4 місяці стажувалися в інституті Шалімова. Вони разом із київськими медиками оперували там наших же пацієнтів, котрих ми направляли до столиці.

Потім команда приїхала сюди, з Шалімовим провели в Ужгороді 2 операції, а далі вже робили їх самостійно», – пригадує головний лікар. І підсумовує: «Тобто ми йшли в Україні в авангарді. Служба постійно вдосконалювалася до нинішнього її вигляду. Зараз хворих привозять із усієї області. Якщо бачать, що людину в гострому стані не встигають у рамках тригодинного терапевтичного вікна довезти в Ужгород, на місці проводять тромболізіс, а далі – все одно до нас.

До речі, за підсумками 2014-го наша область посідає друге місце в Україні за кількістю стентувань при гострому коронарному синдромі (поступаємося лише Одесі), а якщо брати на душу населення, то ми взагалі перші. Торік зробили 200 гострих ургентних стентувань, а загалом їх було 420, коронарографій виконали 2200».

Роблять у нашому кардіодиспансері й операції на відкритому серці (торік їх було 160), які можуть тривати до 6 годин: вшивають шунти, виконують пластику клапанів або вживлюють штучні замість пошкоджених... 2 роки тому почали оперувати гостре розшарування аорти, яке раніше означало для пацієнта гарантовану смерть. І все ж на досягнутому тут не зупиняються – виграли грант Світового банку з надання допомоги хворим на серцево-судинні захворювання, що дозволить закупити дороговартісне обладнання, відкрити в Хусті сателітне відділення малоінвазивної хірургії, посилити первинну та вторинну ланки тощо. А в перспективі ЗОККД планує вийти… на європейський рівень надання меддопомоги пацієнтам із серцево-судинними недугами. Для цього кількість діагностичних інвазивних втручань треба збільшити до 3000 на мільйон дорослих краян, стентувань при гострих інфарктах – до 400, операцій на відкритому серці – до 200 - 500 щороку. Це дозволить знизити смертність. «Думаю, якщо нас забезпечуватимуть розхідними матеріалами, то за рік-два вийдемо на ці показники», – оптимістично дивиться в майбутнє Роман Соскида. Правда, зауважує, що потрібно все-таки йти до страхової чи хоча б якоїсь комбінованої медицини, бо бюджетна фінансово це не витягне.