На Іршавщині провели виховний захід до Дня пам’яті та примирення (ФОТО)

7 травня у залі Іршавського будинку дитячої творчості провели виховний захід до травневих пам’ятних дат. На заході були присутні вихованці Ільницького ЗОШ-інтернату І-ІІІ ступенів, вихованці гуртків, які діють на базі РБДТ. Серед гостей – міський голова, заступник голови райради, герої сьогоднішнього часу – учасники АТО, учасники ІІ світової війни та діти тої безжальної війни.

Насамперед хвилиною мовчання присутні вшанували всіх загиблих сім десятків років тому та тих, молодих і свідомих патріотів, які віддали своє життя обороняючи рубежі сучасної України сьогодні, - повідомили в Іршавській міській раді.

Спогадами про далекі події поділилася Ганна Василівна Фечка. У свої благословенні Богом 94 роки Ганна Василівна радо погодилася на спілкування із молодим поколінням. Її душа щемить і досі, і до останнього подиху болітиме, бо жахи ІІ світової забрали в неї найдорожче – двох рідних братів - Василя та Івана Овсак. Один із них поляг на фронті, а інший пішов із цього світу у жахливих муках, перебуваючи у в’язницях Будапешту та Німеччини.

Пригадали своє нелегке дитинство і розповіді батьків доньки учасників ІІ світової війни Йосипа Петровича та Фріди Анісімовни Фоменко.

Для більшості присутніх ця розповідь є історією і ніхто з нас не міг навіть уявити, що ці третьокласники, п’ятикласники чи десятикласники знову стануть свідками війни. Ніхто не міг передбачити, що вільна і Незалежна молода Україна стане полем братовбивчого бою.

Вчора на зустрічі виступили і творці сучасної гіркої історії нашої держави – доброволець Михайло Боднар із Довгого, військовий ЗСУ Сергій Бугайцов з Іршави, мобілізований Віктор Ільницький із Чорного Потоку. Всі троє залишили рідні домівки та побували в самому пеклі Сходу.

«Будучи у 2003 році в Іраку, Ліберії, Африці у миротворчій місії, я не думав, що за якихось 10-12 років відстоюватиму рідну українську землю зі зброєю в руках», - зізнається Сергій Бугайцов.

«Найважче бути наодинці із собою, коли повертаєшся у відпустку. Дивитися на своїх дітей, які живуть мирним, безтурботним життям та згадувати дітей війни Луганщини та Донеччини», - нестримуючи сліз каже Михайло Боднар.

Ось такі дві епохи, кілька поколінь і одна біда на всіх – кровопролиття, біль, страждання, смерть невинних людей. У залі їх представили у двох музейних експозиціях. Одна – це гімнастерка солдата радянської армії, форма військовика чехословацької армії, залишки боєприпасів. А інша – на жаль, така знайома сьогодні – форма, прострілений бронежилет, міни, цинки з-під патронів, уламки ворожого «Граду» і «Смерчу».

Всі ці експонати нагадуватимуть майбутнім поколінням, берегтимуть спогади про події.

Насамкінець присутнім продемонстрували відеоролик про символіку травневих свят. Мак, який минулого року в Україні вперше використали як символ 9 травня, означає ніщо інше, як чорний слід від кулі та пролиту кров.