Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • В Ужгороді функціонує перша в Україні пральня-кав’ярня для внутрішньо переміщених осіб

В Ужгороді функціонує перша в Україні пральня-кав’ярня для внутрішньо переміщених осіб

Фото: Сергій Гудак
Фото: Наталя Боднар
Фото: Сергій Гудак
Фото: Сергій Гудак
Фото: Сергій Гудак

На Закарпатті релігійні спільноти та організації одними з перших відреагували на допомогу переселенцям. Так, у перші місяці війни в Ужгороді з’явилась соціальна пральня-кав’ярня "Булька". Це перший в Україні заклад з об’єднаним форматом – соціальна пральня, яка надає безкоштовно послуги для ВПО, кав’ярня з дитячою ігровою зоною та простір для розвитку дітей та дорослих.

Ідея соціальної пральні виникла після масової евакуації до Ужгорода жителів інших регіонів, які втікали від війни, від ракетних обстрілів та окупації. Тоді директор фонду "Карітас-Caritas" Мукачівської греко-католицької єпархії отець Мирослав Русин із працівниками та волонтерами фонду відвідував основні місця, де зустрічали та розміщували переселенців – залізничний вокзал, спортивні зали, школи.

Фото – Сергій Гудак

Основними запитами від людей були житло, їжа та одяг. Багато хто приїжджав з однією валізкою чи сумкою, дехто взагалі без речей. На той час засновники закладу приєднались до масштабної програми гуманітарної підтримки від Карітас України, тож питання забезпечення продуктами частково вирішувалось. Почали організовувати шелтери на базі будівель Карітасу та інших локацій по області.

А от щоб закривати питання із одягом, вирішили організувати соціальну пральню, де люди могли б безкоштовно випрати і висушити речі першої необхідності: як свої, так і отримані на місці – одяг, постільну білизну, ковдри тощо.

Знайшлись благодійники з Австрії, а саме "Карітас Відень", які допомогли з придбанням пральних машинок, сушарок та пральними засобами. Долучились і місцеві підприємці, які на час війни надали приміщення в оренду безкоштовно. Однак приміщення виявилось більшим, ніж потрібно було для пральні, тож у іншій його частині вирішили організувати спочатку простір для батьків та дітей, де вони могли б очікувати речі з прання.

Фото – Наталя Боднар

Потім вирішили, що за чашкою кави людям це буде робити комфортніше і це дозволить їм легше звикати до нового місця, а також знаходити нові знайомства. Тож тепер тут традиційна кав’ярня з кавою свіжого обсмажування, випічкою та великою ігровою зоною для дітей, яка працює за принципом соціального підприємства.

Фото – Сергій Гудак

Із травня і до кінця минулого року через пральню пройшло більше 19 тонн речей та близько 6,6 тисяч відвідувачів (більшість із відвідувачів приходять по кілька разів на місяць). "Крім того, поки багато людей проживали у спортзалах, великих гуртожитках по району, наші працівники автомобілем централізовано забирали речі переселенців звідти і через кілька днів все посортоване, випране і сухе привозили назад. Загалом у місцях, які ми обслуговували, на той момент проживало близько 7 тисяч людей", – розповів менеджер з комунікацій фонду "Карітас-Caritas" Мукачівської греко-католицької єпархії Віталій Дячук.

Загалом відвідування пральні мало чим відрізняється від відвідування традиційної хімчистки. Адже тут гостей зустрічає адміністратор, який приймає речі, видає квитанції. За словами Віталія Дячука, безпосередньо пранням займались раніше двоє працівниць із досвідом, зараз їх троє, адже у липні для зручності відвідувачів ми відкрили друге відділення в іншому кінці міста.

Фото – Наталя Боднар

В обидвох відділеннях можна залишити речі для прання та сушіння. Раніше була навіть послуга прасування, однак зараз попит на прання настільки великий, що часу на прасування зовсім не залишається. Послуги досі безкоштовні для переселенців, пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших вразливих категорій.

Однак не лише пранням обмежується робота заклад. "Відкриваючи другу частину закладу – кав’ярню, ми прагнули дали відвідувачам можливість більше спілкуватися між собою та з ужгородцями. Передусім турбувались про дітей, яким потрібно було призвичаїтись на новому місці, знайти нових друзів. Тому запустили у закладі безкоштовні уроки української та англійської мов, творчі майстер-класи. Потім виявилось, що дорослим теж потрібно соціалізуватись, пізнавати край, до якого вони приїхали, його жителів. Тому почали проводити заходи з арттерапії, зустрічі зі спікерами на різноманітні теми – від догляду за собою до туризму та нюансів відкриття власної справи. Із незвичайних були і вокалотерапія, і уроки сторітелінгу, і навіть дегустації закарпатських крафтових продуктів", – зазначив Віталій Дячук.

Фото – Наталя Боднар

На його думку, трохи сумно, що заходи, присвячені туризму чи догляду за собою збирають більше відвідувачів, ніж, скажімо дискусії про інформаційну безпеку чи сучасну літературу. Однак помітно, що рівень свідомості наших відвідувачів з часом таки зростає.

Фото – Наталя Боднар

Наразі до цього проекту долучаються й інші благодійники, які, зокрема, поповнюють пральню новою технікою. А колектив "Бульки" шукає нові способи бути корисними відвідувачам, як переселенцям, так і ужгородцям. 

Проєкт "Висвітлення соціальної інтеграції ВПО та релокованого бізнесу в Закарпатській області та підвищення цифрової безпеки медіа" реалізується ГО "Закарпатське Вільне Медіа" в межах програми "Стійкість", яка упроваджується Фондом Східна Європа у консорціумі неурядових організацій на чолі з ERIM (Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини, Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом Європейського Союзу.

Думки, викладені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю ГО "Закарпатське Вільне Медіа", і не обов’язково відображають позицію організацій-партнерів консорціуму та Європейського Союзу.