Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • "Я вважаю, що моя місія – захищати Україну", – доброволець зі 128-ої бригади

"Я вважаю, що моя місія – захищати Україну", – доброволець зі 128-ої бригади

14 березня в Україні відзначають День добровольця. Тому сьогодні ЗМІ висвітлюють історії воїнів-добровольців. Один із них – Олександр. Він військовий 128-ї бригади.

До війни чоловік займався ремонтом верстатів виробничого обладнання, а з початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати Україну.

Олександр народився у Харкові, у 2017 році переїхав на Закарпаття. Чоловік за фахом — енергетик. Він навчався у Харківському політехнічному інституті. До початку повномасштабного вторгнення Олександр займався ремонтом верстатів виробничого обладнання.

Читайте також:
До війни працював кухарем на круїзному лайнері: історія про військового 128-ої бригади

26 лютого 2022 березня пішов до військкомату. Розповідає: "Наприкінці 2021 року до кордонів України з Білорусією та РФ було стягування техніки. Я відчував, що є небезпека вторгнення. 24 лютого, коли сталось саме вторгнення, масованими ракетними обстрілами, нападом, в той же день я зрозумів, що потрібно робити правильні дії, вирішив стати до лав ЗСУ. На третій день війни я пішов до військкомату. Я вважаю, що моя місія — захищати Україну!".

Олександр брав участь у звільненні Херсону та у боях на Бахмутському напрямку.

"Найбільше нас стимулює подяка від людей, для яких все це робиться. Це — стимул для військових", – каже воїн 128 бригади.

"Після перемоги України я буду займатися або роботою за фахом, або ж пробувати нові можливості. Адже потрібно навчатися та рухатися вперед", — розповів військовослужбовець "Суспільному. Ужгород". З товаришами по службі Олександр планує продовжувати спілкування і після перемоги. Каже: "У мене багато побратимів, гарних товаришів. Ми пройшли разом багато непростих моментів".

Вдома на Олександра чекають троє дітей та дружина. Жінка каже, про те, що чоловік добровільно став до лав ЗСУ, дізналися не одразу, а через два тижні. Родина пишається Олександром та підтримує його рішення.