29 травня в Україні відзначатимуть прадавнє свято
На 25-й день після Великодня припадає прадавнє свято — Рахманський Великдень. Віряни називають його ще Переполовиненням або «Правою середою».
Такі назви це свято отримало, бо його дата припадає на половину П’ятдесятниці між Великоднем і Зеленими святами. Цього року Рахманський Великдень відзначають 29 травня.
Це свято має прадавні дохристиянські корені. Рахманами вважали блаженних людей, які живуть десь далеко — на острові у далекій південній або східній країні, начебто в Ирії чи Раю, де завжди тепло. За іншою версією, вони мешкають під землею.
Велесова Книга про Рай пише наступне: «А Матір зве до Лук Твоїх, Свароже Великий. І рече йому Сварог: „Іди, сину мій до тієї краси вічної. А там зрітимеш твоїх дідів і бабів, а ті то на радощах і весіллях те зріючи плакали гірко до сьогодні. А зараз вони будуть возрадуватися о Животі твоєму Вічному до кінця кінців, і вокраще ся тамо не відомо є“.
За повір’ями, у рахманів нема літочислення, тому вони не знають, коли Великдень. Щоб повідомити їм про це велике свято їхні нащадки — земні люди — викидають у річку шкаралупи з освячених яєць проказують: «Плиньте, плиньте у рахманські краї, про Великдень сповістіть». Саме на Переполовинення ці шкарлупи припливають до рахманів.
У Херсонській області переказують, що у ніч на Рахманський Великдень мертві приходять до церкви на свою службу. Там вони моляться, співають, куштують ті дари, що їм принесли на Проводи. Тому у цій області свято ще має назву Навський Великдень, тобто Великдень мерців.
Нагадаємо, у літописі Нестора йдеться про «рахманів» чи «брахманів».