Як релоковане з Харкова підприємство виробляє светри у Сваляві
Компанія «SVETR» з 2014 року виготовляє трикотажний одяг: жіночі та чоловічі светри, кардигани, шарфи тощо. Після початку повномасштабного вторгнення росії підприємство релокувалося на Закарпаття.
Попри всі виклики, воно не лише адаптувалося, а й продовжує розвиватися та модернізувати виробництво. Розповідаємо, як створювалося підприємство та як воно функціонує і зростає сьогодні на новому місці.
Історія створення
Денис Кобзєв — керівник компанії «SVЕTR», розповідає, що трикотажний бізнес — це сімейна справа.
«Батьки завозили та продавали гуртом светри з Сирії та Туреччини. У 2011 році почалась війна у Сирії, батьківський бізнес втратив своїх основних постачальників. А у 2014 році, після початку військової агресії росії, бізнес втратив ринки Донбасу, Криму та росії. Внаслідок цих подій та інших факторів, прийняли рішення відкрити трикотажне виробництво в Харкові», — ділиться історією підприємства Денис Кобзєв.
Власне виробництво зробило бізнес більш гнучким та дало більше можливостей у контролі якості та дизайні. Велика частина товару реалізовувалась через маркет-плейси та інтернет-магазин. Керівник розповідає, що саме це допомогло виробництву вижити під час коронавірусу, а також перезапустити бізнес на Закарпатті у 2022 році.
Релокація
У березні 22-го Денис Кобзєв вивіз дітей та батьків до Закарпаття та одразу приєднався до місцевого волонтерського руху. Спочатку евакуйовували жінок та дітей з Харкова до Закарпаття та за кордон, потім відправляли фурами продукти та все необхідне до Харкова. Згодом зосередилися на допомозі армії, чим підприємство активно займається і зараз.
У липні 2022 року компанія виграла грант на релокацію від Міжнародної організації з міграції, який частково покрив витрати на переїзд. Держава також відчутно допомогла — перевезення обладнання на 80% оплатила Укрпошта.
Денис Кобзєв ділиться, що на новому місці компанію прийняли дуже добре, органи місцевого самоврядування та небайдужі активно допомагали й шукати приміщення, й нових співробітників.
Як створюються светри?
Як розповіла заввиробництва Тетяна Воронко, для виготовлення трикотажного одягу вони використовують японські машинки: швейні та кетельні (для з’єднання деталей в’язаних трикотажних виробів, обробки горловин, плечових, бокових швів тощо).
«Ми в’яжемо його на японських машинках, потім дівчата його випарюють. Випарюють не просто „взяли погладили“, а так, щоб воно лягло у лекала певного розміру. Потім дівчата кроять — це наступний етап. І потім воно йде до наших дівчат, які шиють. Після цього воно йде на закріплення, потім знову проходить ВТО (волого-теплова обробка, — ред.) — це парова обробка, а потім контроль якості. Уся ця ланка важлива, уся», — підкреслює Тетяна Воронко.
Пані Тетяна розповідає, що на один светр йде від 2 до 4 годин: усе залежить від товщини пряжі та складності. Для цього на підприємстві є в’язальні машинки декількох класів: 12-й — для тонкої пряжі, 5-й — для товстої, 7-й — для середньої.
Облаштувалися на новому місці та стрімко розвиваються
Наразі у компанії працює 30 людей: це і місцеві мешканці, і ті, хто переїхав з Харкова. Підприємство не велике, але водночас високотехнологічне, основну роботу роблять вʼязальні станки.
Попри труднощі релокації, компанія не тільки успішно облаштувалася на новому місці, але й активно розвивається. Зокрема, у напрямку експорту, — вже має магазин на Амазон.
Крім того, на останній виставці Kyiv Fashion представили нову екоколекцію.
Загалом же, останні 2 роки на підприємстві безперервно впроваджується заощадливе виробництво, зокрема:
- светри виготовляються з регенерованої пряжі;
- етикетки створюють з «квітучого паперу» — у нього додають насіння рослин, тож після використання, з етикеток проростуть квіти чи зелень;
- упаковку замінили на більш екологічну — багаторазову, функціональну, яку можна переробити;
- у теплий сезон підприємство на 80% працює на сонячному світлі;
- кількість відходів пряжі зменшили удвічі, а решту передають волонтерам, які вʼяжуть з них шкарпетки для ЗСУ.
Допомога армії
Не забуває компанія і про допомогу армії. Зокрема, привозить позашляховики з Британії — на цей час передали вже понад 100 джипів та пікапів для різних підрозділів. Також відправляють на фронт свої вироби: шапки, светри та шкарпетки. А ще закупили з друзями 3D принтери та виконують замовлення для «Друка́рмії».
Керівник підприємства Денис Кобзєв ділиться, що майбутнє підприємства пов’язує саме з Закарпаттям та підсумовує: «Нас тут дуже добре прийняли. Так, є ще певні проблеми з механіками й спеціалістами, вони якось вирішуються. Але в глобальному плані, інколи нам тут працювати навіть комфортніше, ніж було в Харкові».