PMG.ua — 15 років у світі онлайн-медіа: від ідеї до лідерства

Для того, щоб вельмишановний читач зрозумів увесь складний та тернистий шлях створення та становлення видання, пропоную почати з ретроспективи.

Отож, надворі 2010 рік. У лютому українці обирають президента-втікача (до цієї події ще чотири роки — авт.) Віктора Януковича. Країна швидко та впевнено скочується до диктатури. Якщо сьогодні спитати у пошуковика про ключові моменти того року, то серед головних подій — історії про утиски свободи слова та переслідування журналістів. Чи було в цей момент легше регіональним медіа? Не певен. Інтернет на той момент лише починає активно розвиватись, для локального бізнесу це було ще щось абсолютно нове, те, що лякало, і що багато хто намагався оминати.

І ось, 20 червня було вперше натиснуто кнопку «Опублікувати». Саме цю дату ми звикли вважати відправною точкою старту великого інформаційного проєкту під назвою PMG.ua.

П’ятнадцять років тому, на базі найстарішого україномовного тижневика Закарпаття — газети «Панорама», був створений інтернет-ресурс «Панорама Мукачева», який є попередником PMG.ua. Звісно, під час ювілеїв заведено згадувати тих, хто стояв у джерел.

Нашому проєкту надзвичайно пощастило, адже ідейним натхненником та засновником онлайн-медіа став доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, а пізніше шеф-редактор «Панорама Медіа Групи» Василь Васильович Гарагонич. Саме з його ініціативи у Мукачеві було засноване перше повноцінне інтернет-видання. Попри відсутність досвіду роботи в інтернет-журналістиці, у команди було бажання створити незалежне й правдиве інтернет-видання Закарпатської області.

Іван Гарагонич

головний редактор PMG.ua

У той час, коли ми запускали сайт, інтернет в Україні ще тільки починав набирати обертів. Приміром, популярна нині соцмережа Instagram була створена лише за 4 місяці після того. Більшість людей отримували новини з телевізора чи газет. Ми ж хотіли створити щось нове — онлайн-медіа, яке б оперативно розповідало про найважливіше, було б ближчим до людей. Свою візію і принципи роботи, які заклав засновник медіа, ми відстоюємо і пропагуємо й досі. В цьому ми вбачаємо певний символізм. Адже попри те, що вже майже п’ять років як завершився земний шлях нашого ідейного натхненника, його дітище та проєкт продовжують працювати й розвиватись як данина пам’яті Великій людині.

Перші в області: Twitter і онлайн-стріми

Одним із наших головних принципів завжди було і є прагнення йти у ногу з часом. «Панорама Мукачева» стала першим виданням у Закарпатській області, яке почало активно використовувати Twitter-трансляції. Від моменту, коли сталась якась подія, і до публікації про неї — було кілька секунд. В окремих випадках — 1-2 хвилини. Можливо зараз це видається дивним і трохи кумедним, але у 2013-2014 роках це було проривом. Твіттер-стріми дозволяли нам у реальному часі розповідати про тодішні події, ділитися короткими, але влучними повідомленнями.

А ще інтернет-видання першим в регіоні запустило онлайн-стріми з важливих подій. Вся Україна і близьке зарубіжжя саме з наших трансляцій дізнавались про Революцію Гідності, бачили в прямому ефірі сесії міської ради, включення з виборчих дільниць та інших важливих подій.

Загалом PMG.ua було в багатьох моментах першим в області.

Усі ці зміни не залишись непоміченими з боку читача. Якщо на старті наш ресурс відвідувало 300-500 людей у день, то вже за кілька років ми змогли вперше взяти позначку в 100 тисяч читачів на добу.

Період пандемії COVID-19 та початок повномасштабного вторгнення стали справжнім викликом для редакції та існуючої моделі роботи, але попри це команда ресурсу, як і завжди, змогла вміло та ефективно адаптуватись до нових реалій. Всі наші нововведення дали змогу кратно збільшити аудиторію. За 15 років ми встигли зробити ребрендинг медіа з «Панорами Мукачева» на «Panorama Media Group» (скорочено — PMG) і двічі здійснити повні перезапуски ресурсу. Зміна назви була продиктована передусім ростом і розвитком медіагрупи та кратним збільшенням аудиторії. В якийсь момент ми просто вийшли за межі регіонального ресурсу.

Щодо повноцінних перезапусків сайту, то перший із них припав на липень 2015 року, а другий відбувся вже під час повномасштабного вторгнення — два роки тому, в червні 2023 року. Наше видання зуміло з нуля досягнути показника від 300 000 до 800 000 людей на добу. А перегляди статей у пікові моменти досягають 1 мільйона на добу. Це неймовірно високі цифри для медіа з регіону із невеличким штатом працівників.

Команда мрії

Не відкрию секрет, якщо скажу, що найбільшою цінністю будь-якого підприємства є його колектив. У медіа ситуація схожа, адже професія журналіста є важкою і виснажливою, тож не кожен спроможний адаптуватися і відповідати усім викликам часу.

Ті, хто читає наш ресурс, давно знають, що майже усі публікації ми подаємо за підписом PMG.ua, або Команда PMG.ua.

Але хто ж ці люди, які щодня, жертвуючи недоспаними ночами, втомою, роблять усе, аби читач отримував усю необхідну інформацію? Кістяк нашої команди сформувався досить давно і це люди, з якими ми пройшли найважчі випробування, виклики, злети та падіння. Передовсім хочеться згадати про людину, яка вже 14 років з дня в день живе цим проєктом, один із генераторів руху медіа, заступник головного редактора Олег Русин. Людина, яка створила себе сама, як професійного журналіста та редактора.

Нам надзвичайно пощастило, коли 8 років тому в команду PMG.ua долучилась журналіст не лише за професією, а й за покликанням, людина, яка аналізує, опрацьовує та публікує десятки публікацій щодня — одна з кращих редакторок стрічки новин на Закарпатті Вікторія Морщук.

За останні 15 років ми ставали не просто колегами, а справжніми друзями. Хотілося б згадати кожного з них, адже вони завжди поруч, допомагають і дають корисні поради.

Величезна вдячність нашому колезі, журналісту Андрію Слохіняку за його чудові розлогі й аналітичні публікації.

Також справжньому другу та частинці нашого медіа — Мирославі Вербищук, яка завжди поруч, допоможе та відгукнеться на будь-яку нашу авантюру. Гадаю, чимало читачів бачили наші мультимедійні публікації про третій сектор Закарпаття, громадські організації та благодійні фонди. В усьому цьому завдячуємо Мирославі та її таланту.

Людина-виручалочка, яка завжди приходила на допомогу в найскладніші моменти — Тетяна Лавришин.

Окрема подяка Юрію Павлишинцю за його прекрасні відеосюжети, які стали справжньою окрасою нашого медіа.

Наші молоді, але від того не менш досвідчені колеги, — Ірина Балог, Анастасія Граб, Надія Ковтан та Олена Грегірчак. Цей список можна продовжувати дуже довго, але величезна вдячність кожному і кожній, хто були частинкою цього проєкту.

Колись мудрий Конфуцій сказав: «Знайди собі роботу до душі, тоді не доведеться працювати жодного дня у житті». Перефразовуючи цей вислів, я сказав би так: знайди собі команду мрії й твоя робота перетвориться у насолоду. Дякую кожному, хто був поруч увесь цей час.

Післямова

За 15 років інтернет-видання PMG.ua пережило чимало викликів. Зміни в алгоритмах Google та соціальних мереж, пандемія COVID-19, російська агресія — кожен із цих факторів змушував нас адаптуватися, шукати нові підходи, переосмислювати стратегію роботи.

Був період, коли видання зазнавало масованої хакерської атаки і сайт зламували. Але PMG.ua витримало, оскільки редактори розуміли: в такі часи незалежна журналістика потрібна людям більше, ніж коли-небудь.

Оглядаючись в минуле абсолютно не жалкую, що обрано такий шлях. Складний і тернистий, але надзвичайно яскравий та цікавий. Усе це б не стало можливим без Тебе, дорогий наш читачу. Дякую, що підтримуєш, довіряєш і читаєш.

Раніше видання розповідало про нове обличчя улюбленого медіа — перезапуск PMG.ua з новим дизайном.