Воїн 128 бригади розповів про війну та свою теперішню мрію
24-річний Артем (позивний Логопед) у ЗСУ вже 5-й рік, він підписав контракт через три місяці після «строчки».
З початку повномасштабки воював на всіх найскладніших напрямках, як піхотинець неодноразово бачив ворога впритул. І завжди виходив переможцем.
Це мотивований, навчений, досвідчений боєць. Але в якийсь момент Артем не витримав і пішов у СЗЧ, — розповіла пресслужба 128 бригади.
— Люди йдуть у СЗЧ з трьох причин, — переконаний Артем. — Перша — через неналежне ставлення командування, друга — з дурості, третя — через виснаження. Я пішов із третьої. Але потім зрозумів, що треба повертатися, просто вагався якийсь час, бо не знав, як до мене поставляться в підрозділі. До мене поставилися дуже добре, ротний сказав: «Усе, перезавантажився, відпочив, займаємося далі роботою…» Через тиждень я пішов на сержантські курси і зараз тимчасово виконую обов’язки головного сержанта роти».
Що для мене війна? Це робота, яку маю виконувати, як і кожен громадянин України, кожен чоловік. А моя мрія — потрапити через кілька тижнів додому й бути присутнім при народженні дитини…
Детальніше про Артема, бійця 128 ОГШБр, — у відео.
Раніше мукачівець згадав перший день на війні та розповів, про що мріє.