Артилерист зі 128-ї бригади: «Ми тут для того, щоб наші діти не воювали»

Його зброя — 122-мм гаубиця, яка хоч і має понад 40 років експлуатації, залишається ефективною у знищенні ворога.

«Мої цілі — бліндажі, склади з боєприпасами, артилерійські установки, бронетехніка й особовий склад противника», — розповідає Володимир.

Хоча цілі він не бачить особисто, а працює за даними аеророзвідки, результати його роботи — надзвичайно влучні. Про це свідчать не лише його бойові побратими, а й командири. Зокрема, під час масштабного штурму на Запорізькому напрямку, коли росіяни залучили понад 40 одиниць техніки й близько 300 піхотинців, Володимир знищив кілька ворожих бронемашин. Кожна знищена ціль — це врятовані життя українських піхотинців.

Умови, в яких доводиться працювати артилеристам, — надзвичайно складні. Вогневі позиції «Гвоздики» зазвичай розташовані у посадках. Там Володимир живе просто біля гармати в бліндажі, де доводиться боротися не лише з ворогом, а й з польовими умовами.

«Мишей буває дуже багато — навіть коти не допомагають. Якось приручили їжака, він ловив мишей краще за кота», — згадує боєць.

На його САУ неодноразово полювали FPV-дрони. Частину з них Володимир зумів збити особисто — з автомата знищив щонайменше три. Під обстріл неодноразово потрапляв і боєкомплект, частина машин навіть згоріла, але сам він залишився неушкодженим.

Артилерист каже, що найважчим періодом була весна 2022 року, коли російські війська рухалися колонами на Київ. Зараз же найбільше труднощів виникає взимку через погодні умови — брак «зеленки» й бездоріжжя ускладнюють маневри.

У мирному житті Володимир — батько 14-річного сина, який також носить його ім’я. Їхня родина з Луцька вже кілька поколінь передає це ім’я з покоління в покоління.

«Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали», — підкреслює боєць.

Він рідко думає про тих, хто уникає мобілізації: «Про таких я взагалі не думаю».

Раніше 128 бригада показала відео, як оператори дронів майстерно знищують окупантів.