Від дітей до бабусь і дідусів: хто може отримати пенсію по втраті годувальника

У разі втрати годувальника члени його родини мають право на державну гарантію, що буде частково компенсувати втрати основного джерела доходу.
Допомога по втраті годувальника стала одним із механізмів соціальної підтримки українців. Питання цього виду пенсії врегульоване законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», нагадує «Мережа права».
Пенсія призначається на весь період, упродовж якого член сім’ї визнається непрацездатним. Якщо ж право на пенсію виникло в зв’язку з досягненням пенсійного віку, то виплата здійснюватиметься довічно.
Пенсія по втраті годувальника припиняється за таких умов:
- якщо виплата була призначена на підставі недостовірних документів,
- якщо дитина досягла 23-річного віку чи закінчила навчання на денній формі (або 18 років, якщо не вчиться),
- якщо втрачений статус непрацездатності.
Кому нараховується пенсія по втраті годувальника
На виплати мають право діти померлого віком до 18 років або старші, якщо вони стали особами з інвалідністю ще до настання повноліття. Пенсія по втраті годувальника до 23-річного віку призначається дітям померлого до закінчення навчання на денній формі. Діти-сироти до 23 років отримують пенсію незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Чоловік або дружина, батьки померлого, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, мають право на виплати. Навіть якщо вони не були на його утриманні, але внаслідок смерті годувальника втратили основне джерело існування, то можуть оформити пенсію.
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника нараховується чоловіку або дружині, які не працюють і доглядають за дитиною померлого до 8 років. Якщо їх немає виплати нараховуватимуть одному з батьків, бабусі, дідусі, брату чи сестрі.
Усиновлені діти, пасинки та пасербиці наділені тими ж правами, що й рідні діти померлого. Водночас на пенсію по втраті годувальника вони зможуть претендувати, якщо не отримували аліменти від рідних батьків.
Умови та порядок призначення пенсії по втраті годувальника
Головною умовою для призначення пенсії є наявність у померлого достатнього страхового стажу. Він може коливатися у межах 1-15 років і залежить від віку, в якому годувальник пішов із життя. Щоправда, існують і винятки.
Пенсія по втраті годувальника незалежно від стажу призначається, якщо помер донор анатомічних матеріалів. Також її нараховують, якщо смерть настала внаслідок поранення чи каліцтва під час Революції гідності або в разі визнання людиною зниклою безвісти за особливих обставин.
Пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї, які були на утриманні померлого. Виняток — діти. Вони отримують виплати незалежно від того, перебували на його утриманні чи ні.
Документи для оформлення пенсії по втраті годувальника:
- заява,
- документ про місце проживання заявника,
- відомості з Пенсійного фонду про страховий стаж померлого,
- ідентифікаційні коди заявника та померлого,
- документи про стаж (за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній),
- документ, що посвідчує особу заявника,
- свідоцтво про смерть годувальника або судове рішення про визнання безвісно відсутнім чи померлим (витяг з реєстру про зникнення),
- документи на підтвердження родинних зв’язків (свідоцтва про народження, шлюб тощо),
- довідка з освітнього закладу про навчання на денній формі (для дітей),
- довідка, що чоловік/дружина, батьки, бабуся/дідусь, брат/сестра не працюють і доглядають за дитиною померлого до 8 років,
- документ про перебування членів сім’ї на утриманні померлого.
Який розмір пенсії по втраті годувальника та як оформити перерахунок
Розмір виплат визначений законодавством. Сума розраховується з потенційної пенсії померлого. Якщо пенсію призначають на одного непрацездатного члена сім’ї, то її розмір дорівнюватиме 50% пенсії за віком, яку отримав би годувальник. На двох і більше непрацездатних — 100% пенсії у рівних частках на кожного.
Водночас пенсія по втраті годувальника дитині-сироті призначається з урахуванням пенсії за віком кожного з батьків. Мінімальні виплати становлять:
- для одного непрацездатного члена сім’ї — не менше 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 1 січня 2026 року — 2595 грн),
- для двох непрацездатних членів сім’ї — не менше 120% прожиткового мінімуму (3114 грн),
- для трьох і більше непрацездатних членів сім’ї — не менше 150% прожиткового мінімуму (3892,50 грн).
Нагадаємо, деякі пенсіонери мають право на доплату за утриманців.