Як говорить Закарпаття: особливості діалекту у районах

Як говорить Закарпаття: особливості діалекту у районах
Фото: ілюстративне

Кожен український регіон відомий своєю говіркою.

Наприклад, одяг у нас можна повісити на трємпєль, вішак чи плечики, а на обід з’їсти колоченої бульби, товкмачів, м’ячки, топтанки, картопляного пюре чи хамули…

Саме таке діалектне мовлення робить нашу мову яскравішою та багатшою на відтінки. Є свої унікальні слова і у Закарпатській області.

Вони теж можуть бути у кожному селі чи місті свої. У тексті зібрали лише частину з багатого мовного спадку регіону. Це не офіційно “закріплені слова”, адже жива мова не відмежовується адміністративним поділом.

Частина слів поширена в кількох районах Закарпаття, а окремі форми можуть бути характерними для певних сіл чи говірок.

Ужгородський район

  • Чічка — Квітка,
  • Кильо — Скільки,
  • Вельо — Багато,
  • Боганчі — Черевики,
  • Фійса — Сокира,
  • Плут — Паркан,
  • Айно — Так,
  • Оболок — Вікно,
  • Парадичка — Помідор,
  • Біціглі — Велосипед.

Мукачівський район

  • Позерай — Дивись,
  • Крумплі — Картопля,
  • Варош — Місто,
  • Ґазда — Господар,
  • Ґаздиня — Господиня,
  • Файний — Гарний,
  • Айбо — Але,
  • Вуйко — Дядько (по матері),
  • Калап — Капелюх,
  • Няньо — Батько

Берегівський район

  • Пачмаги — Штани (також шнурки для взуття/ганчірки, але в діалекті вживається й у значенні штанів),
  • Цуря — Одяг,
  • Балта — Сокира,
  • Любисток- Кавун,
  • Парадички — Помідори,
  • Айно — Так,
  • Біціглі — Велосипед,
  • Ґаті — Штани (сподухи / спідня білизна),
  • Палинка — Фруктова горілка,
  • Файний — Гарний

Хустський район

  • Косиця — Квітка,
  • Пітятко — Курча,
  • Мацур — Кіт,
  • Мачка — Кішка,
  • Тинґириця — Кукурудза,
  • Кийзлики — Деруни,
  • Ружа — Троянда,
  • Ґарадичі — Сходи,
  • Цімбор — Приятель,
  • Фатюв — Хлопець, парубок.

Тячівський район

  • Косиця — Квітка,
  • Крумплі — Картопля,
  • Парадичка — Помідор,
  • Біціглі — Велосипед,
  • Калап — Капелюх,
  • Ґазда — Господар,
  • Вуйко — Дядько (по матері),
  • Няньо — Батько,
  • Тайстра — Сумка через плече,
  • Ґаті — Штани.

Рахівський район

  • Плай — Гірська стежка,
  • Полонина — Гірське пасовище,
  • Ватра — Вогнище,
  • Ґуня — Верхній вовняний одяг,
  • Легінь — Парубок,
  • Колиба — Житло пастухів або лісорубів,
  • Ватаг — Старший вівчар,
  • Бесаги — Подвійна дорожня торба,
  • Крисаня — Капелюх,
  • Ногавиці — Штани.

Раніше розповідали про інші особливості діалекту, як лаятися закарпатською.