На Перечинщині жителі будинків залишились без воріт
У селі Ворочево на Перечинщині збереглись давні традиції на Андрія: у ніч проти 13 грудня дівчата ворожать, а хлопці бешкетують.
- Я розумію, що хлопці хочуть подуріти, повеселитися, але навіщо доводити до інфаркту стару вдову? Що, мало у селі дівчат? Де мені тепер ту капуру шукати – у полі, у річці? – розводить руками 70-річна ворочівка Марія. – Вранці встала, іду до худоби, курей і не вижу своєї капури. Думала, міліцію викликати, а потім згадала, що то сьогодні Андрія.
60-річна Олена Мучичка радіє, що її ворота на місці.
- Я родом із Драгова Хустського району. У Ворочево вийшла заміж. Так, тут досі хлопці бешкетують на Андрія. Ці звичаї я знаю. Одного разу нам вирізали і понесли невідомо куди всю огорожу, а вона була мідна. Тепер напередодні свята ворота прив’язую, – розповідає жінка.
Каже, що сьогодні зайшла до місцевого магазину, а там – такий сміх аж стіни дрижать. Жінки навперебій розповідають про нічні парубоцькі витівки. Чимало селян не виявили на своєму обійсті хвірток і воріт.
Олена Степанівна зізналася, що за часів дівоцтва і сама ворожила:
- Ми з дівчатами ліпили вареники, закладали всередину картку з іменем хлопця, який подобався, потім кидали в окріп. Як спливав вареник, ловили і виймали ложкою. Мені випав вареник з Іваном. Чоловіка мого звали Іван. Ми прожили разом тільки 27 років – чоловік помер від раптового інфаркту.
Тетяна Грицищук