Історія двох Майданів очима однієї людини

21 листопада українці відзначили День Гідності та Свободи. Разом з ним – 10-ту річницю помаранчевої революції і першу – Євромайдану. Символічно, що обидві революції почались в один день і мають багато спільного, адже чи не кожен українець побував на самому Майдані чи підтримував ці протестні рухи. І у кожної такої людини є своя революційна міні-історія. Володимир Громіш - один з тих, хто не зраджував своїм поглядам і в 2004-му, і в 2013-му. Він народився у Львові, хоча питому частину свого життя прожив на Закарпатті. Зараз він працює у Києві, в одній з популярних всеукраїнських газет. І слово «Майдан» для нього не є стороннім.

21 листопада 2013 року вся країна знову вийшла на протест, як і дев'ять років до того. Серед перших протестувальників на Київському Майдані був і Володимир Громіш. У нього залишилось чимало спогадів щодо подій у центрі столиці. Ось – лише один з епізодів його боротьби: «Мені найбільше закарбувався в пам'яті бій з «тітушками» біля КМДА. Тоді ми, декілька десятків осіб, обороняли цю установу, яка була форпостом революції. Автобус з молодиками-спортсменами наблизився до адміністрації. Ми мужньо стояли, аби не допустити по-спортивному одягнених і озброєних чоловіків до місця, де грілись чи лікувались протестувальники. Ми витримали той удар і не допустили «тітушок» до КМДА», - згадує Володимир.

Він часто стояв на барикадах, ночував у наметах поряд із закарпатцями, допомагав протестувальникам. Вдень – робота, ввечері і вночі – Майдан. Про все це, про його особисту боротьбу на Майдані, про пов’язані з нею надії та розчарування молодої людини можна більш докладно прочитати в газеті «Панорама» від 22 листопада.