Студенти із так званих "ДНР" та "ЛНР" тікають до Ужгорода

В Ужгородський національний університет тікають від війни на сході іноземні студенти. З вишів Донецька й Луганська вже перевелося майже триста студентів-іноземців. І це не межа, кажуть у ректораті....

Студенти-іноземці масово переводяться до Ужгородського національного університету. Вони навчалися на медиків у вишах сходу України. Тепер втікають від війни. З Луганська та Донецька сюди вже перебралося майже триста громадян Індії, Бангладешу, Гани, Єгипту, Нігерії, Камеруну та Мальдівів. Вони стали справжнім випробовуванням для університету, кажуть у ректораті. Заради новоприбулих змінили розклад, запровадили навчання у дві зміни, щоб вивільнити аудиторії. Викладачам довелося підтягнути англійську.

«Це було велике таке випробовування для наших викладачів, які у вересні пройшли тестування на знання англійської мови нашими викладачами із іноземної філології. Визначено мовний рівень наших викладачів. І ті викладачі, які, на думку наших філологів, спроможні викладати англійською мовою, власне, це роблять», - розповідає в. о. проректора Ужгородського національного університету Мирослава Лендьел.

20-річний Гомо Екіміонсе Няша студент другокурсник, родом із столиці Зімбабве, міста Хараре. Старша сестра навчається в Англії. Батько – лікар-імунолог. Хлопець стане дерматологом. Каже: в Україні освіта якісніша, ніж вдома, і дешевша за європейську. В Луганську його налякала війна, в Ужгороді ж привітно і сонячно.

«Здобута в Україні медична освіта дає добрі перспективи. Луганськ довелося залишити після страшних вибухів, стрілянини, вбивств і насильства. Ужгород – найзахідніше місто України, найбільш європейське. Тут добрі люди, хороші викладачі і умови для навчання», - каже Гомо Екіміонсе Няша.

Студенти-іноземці навчаються тут третій тиждень. Гуртожитком вуз їх не забезпечив, бо всі місця вже зайняті. Новачки живуть у міських готелях та винаймають квартири. По місту ходять великими групами, звикають до нових умов та вчать українську. Іноземці вчаться старанно, хоч і не мають підручників – все залишилося на сході. Ужгородські викладачі для них створили електронні книги англійською.

«Це займає багато часу. Багато зусиль. І я думаю, що це тільки початок. Є електронні підручники, які ми для них підготували. Є електронні варіанти лекцій. Тому вони можуть все це знайти в Інтернеті і готуватися до занять спокійно», - розповідає викладач Степан Карабиньош. Ліцензію на навчання іноземців за спеціальністю «лікувальна справа» Ужгородський національний університет здобув цьогоріч. І непогано на цьому заробляє. Один рік навчання коштує іноземцю три тисячі доларів.

Світлана Ковбиця