Закарпатці цікавились екологічним досвідом словацьких громад

Уже більше року в Західній Україні, зокрема, на Закарпатті впроваджується спільна українсько-словацька програма з підтримки українських сіл "Дійсно разом". Нещодавно учасники проекту здійснили триденну стажувальну поїздку до Словаччини для обміну досвідом. Після року роботи в українських реаліях вони мали змогу подивитися, як вирішують ті чи інші проблеми сільських громад найближчі сусіди. Група для стажування формувалася з представників восьми неурядових організацій Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Черкаської областей, які у квітні минулого року виграли конкурс мікро-грантів "Дійсно разом”. Всі вони протягом року активно працюють над власноруч започаткованими практиками розвитку громади.

У процесі стажування українські активісти змогли детально ознайомитися із п'ятьма надзвичайно успішними прикладами роботи сільських громад Словаччини - відвідати Центри у Свержові та Бардієві, Алма Центр у Яблуневі над Турньоу, екологічну організацію SOSNA та центр "ЕТР Словаччина".

Переймали "словацький" досвід і закарпатці, зокрема, секретар Бенянської сільської ради, що на Виноградівщині, учасник проекту "Дійсно разом: Все найкраще – дітям" Марія Куташі та директора КП "Агенція регіонального розвитку Тячівського району" із Тернова Леонід Рибар.

Так, закарпатські учасники поїздки, всі як один, вподобали екологічний центр SOSNA, що розташований в 12-ти кілометрах від Кошиць в селі Дружстевна при Горнаді. Можливо тому, що тема екологічних і туристичних песпектив для Закарпаття близька: мода на екологічне поступово перетворюється на спосіб життя, поки що не повсюдний, але вже досить популярний. Екопродукти, екожитло, екоенергія – ці слова вже не належать до новітньої лексики в даному регіоні.

Усі проекти словацького центру SOSNA направлені на те, щоб показати, як можна жити в гармонії з природою. Основну будівлю центру під час реконструкції перетворили в справжній екодім, який є максимально ресурсозберігаючим, здоровим і неагресивним до природного середовища. Все перераховане стосується не тільки окремо взятої споруди, але й усієї системи будинку разом з комунікаціями та присадибною ділянкою. Екотуалет і екодушова органічно пов’язані з рослинною системою очищення води, компостуванням відходів та екологічно чистим садом, городом і навіть маленьким озерцем з рибками. Сам будинок утеплювали мішками з соломою, коноплею і подрібненим папером, а зараз поруч будують "Дім хобіта".Будинок зводять повністю екологічним способом, використовуючи глиняну штукатурку, ізоляцію з конопель, вовни й паперу і деревину. В SOSNA також задають моду на невеличкі екологічні пристосунки, що працюють на сонячній та інших альтернативних енергіях, відходах з деревини, соломи чи паперу. Провідна ідея тут є знаходення дешевих енергоносіїв.

Сконструювали і демонструють усім охочим купу усіляких цікавих речей - маленькі печі, які мають високу ефективність навіть при невеликій кількості палива, повітряний генератор, виготовлений з простої бочки і велосипедних коліс, сушку для овочів, сконструйовану зі старого комоду і звичайного вікна, казан, що варить на сонячній енергії та інше. Всі ці проекти супроводжуються розробкою детальних інструкцій, якими може скористатися хто завгодно.

Пані Марія Куташі, секретар Бенянської сільської ради, що на Виноградівщині, учасник проекту „Дійсно разом: Все найкраще – дітям” вважає, що екоцентр робить надзвичайно потрібну і корисну справу.

"Я знаю дуже багато людей на Закарпатті, які активно використовують схожі екологічні способи в сільській місцевості. Це дуже перспективно для краю. Після вступу до ЄС при правильному підході це могло би стати нашим козирем, нашою особливістю, родзинкою усього регіону", - каже Марія Куташі.

І дуже слушно, адже, за оцінками фахівців, цікавість до споживання екологічно чистих продуктів з кожним роком зростає у 3-4 рази. Припускають, що до 2020 року попит на екопродукти зросте до 200-250 млрд євро. Для Закарпаття вирощування екопродуктів, що зазвичай коштують у Європі у три-чотири рази дорожче, ніж звичайні, могло б стати справжнім джерелом достатку, тим більше, що цей регіон ніби спеціально створений природою для екогосподарювання.

Це стосується й екотуризму. На думку Леоніда Рибаря із закарпатського Тернова, директора КП "Агенція регіонального розвитку Тячівського району" екологічний підхід у закарпатському туризмі є дуже перспективною справою: "Використання енергії природи і безвідходна екологічна система господарства, яку ми бачили тут в SOSNA – дуже цікава річ. Можна її використовувати і на Закарпатті при будівництві невеликих баз відпочинку чи приватних екосадиб. Це могло б стати частиною сфери зеленого туризму зеленого туризму".

"Агенція регіонального розвитку, яку представляє Леонід Рибар, сприяє недержавним організаціям, територіальним громадам та підприємницьким структурам Тячівщини в реалізації програм та окремих проектів, направлених на сталий економічний та культурний розвиток. Їм цікавий подібний досвід. З "Дійсно разом" агенція впроваджує в життя проект "Оцифрування фільмів історичної спадщини села Терново", метою якого є не тільки збереження історичної спадщини села та створення технічної бази для можливості перегляду цих фільмів в сільському краєзнавчому музеї, а й розвиток туристичного руху. Оцифровані кінострічки увійдуть в туристичні маршрути, що проходять через село.