Олег Гаваші про відносини між Україною і Словаччиною та реверсні поставки газу

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій Республіці Олег Гаваші розповів про україно-словацьких відносини, реверсні поставки газу та перспективи економічного співробітництва.

– Яким чином змінилися українсько-словацькі відносини за час роботи тимчасового уряду та президентства Петра Порошенка?

– Словаччина практично відразу однозначно підтримала Україну, визнавши новий уряд. Наші відносини у цей період зберігали загальний контекст. Словацька сторона із розумінням поставилася до внутрішньополітичної ситуації, свідченням чого є те, що буквально через кілька годин після призначення нового Уряду України відбувся візит до Києва Віце-прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ і європейських питань Словаччини Мірослава Лайчака, який (разом з партнерами по Вишеградській групі) зустрівся і з новим Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, і новим керівником МЗС України Андрієм Дещицею та іншими представниками української влади. Після того Лайчак ще двічі відвідав з візитами Україну (6 квітня, 10-11 квітня), проводячи переговори з вищими українськими представниками. Крім того, відбувалися й контакти між українськими та словацькими урядовцями у рамках багатосторонніх заходів.

Зокрема, 6 березня під час Європейської Ради у Брюсселі зустрілися керівники урядів Словаччини та України Роберт Фіцо та Арсеній Яценюк, а 17 березня в рамках засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі відбулися двосторонні переговори керівників зовнішньополітичних відомств України та Словаччини Андрія Дещиці і Мирослава Лайчака. Водночас, 22 липня у рамках робочого візиту до Брюсселя та участі у Спеціальній зустрічі Ради міністрів ЄС та міністерському засіданні ЄС – країн Східного Партнерства Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів переговори зі словацьким колегою Лайчаком. Міністри обговорили, зокрема, ситуацію в південно-східній частині України. У цьому зв’язку Лайчак заявив, що Словаччина цінує ті кроки, які ведуть до вирішення конфлікту політичним шляхом на південному сході України, та підтримує рішення, яке може бути досягнуте на основі діалогу зацікавлених сторін. Пан Лайчак також підтвердив, що Словаччина не тільки в ЄС, а й у взаємодії з країнами Вишеградської четвірки, а також на двосторонній основі допомагатиме Україні у передачі трансформаційного та євроінтеграційного досвіду.

Разом з тим, розвиваються контакти і на рівні інших міністерств та відомств – 7-8 квітня Міністр освіти і науки України Сергій Квіт у Братиславі зустрівся з Міністром освіти, науки, досліджень та спорту СР Душаном Чапловичем. Сторони підписали вкрай важливу для нас міжурядову Угоду про визнання дипломів. У квітні Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан тричі відвідав Словаччину з метою проведення переговорів з газової тематики. Крім того, 27 червня ц.р. в словацькому парламенті я провів зустріч/дискусію з депутатами Національної Ради Словацької Республіки – членами Групи дружби з Україною, присвячену підписанню Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Загалом хотів би підкреслити, що Словаччина залишається надійним партнером України у цей складний для нашої країни час, надаючи нам всебічну підтримку, насамперед, політичну, а також у вирішенні питання з реверсу газу.

– Яку, на Вашу думку, позицію зараз займає словацька сторона в україно-російському конфлікті?

– Відповідаючи на це питання, хотів би зазначити, що пан Лайчак один з перших керівників зовнішньополітичних відомств країн Вишеградської групи визнав, що російські війська на території України знаходяться в супереч міжнародним договорам/нормам. Такої ж думки дотримувався і попередній Президент Словаччини пан Іван Гашпарович і нинішній Глава Словацької держави – пан Андрій Кіска. Словаччина надавала та надає гуманітарну допомогу Україні, зокрема, прийняла на лікування і реабілітацію українців, які постраждали під час демонстрацій у Києві. У даний час словацька сторона готова взяти до своїх медичних закладів на лікування і реабілітацію українських військових, які дістали поранення різних ступенів під час проведення АТО.

Водночас, Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо також неодноразово заявляв про підтримку України і недопущення порушення міжнародного права.

Крім того, 13 березня 2014 року свою заяву щодо ситуації в Україні оприлюднив Комітет у закордонних справах Національної Ради Словацької Республіки, у якій підтримано суверенітет і територіальну цілісність України та висловлено солідарність з народом і Урядом України. У заяві було засуджено порушення міжнародного права з боку Російської Федерації відносно територіальної цілісності та незалежності України, зокрема Статуту ООН, Гельсінського Заключного акту ОБСЄ, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року, а також зобов’язань Російської Федерації відповідно до Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1994 р.

– Як швидко на Вашу думку буде ратифікована економічна частина угоди про асоціацію України з Європейським союзом словацьким парламентом? Як швидко за вашим прогнозом угода буде ратифікована Європарламентом?

– Не так давно паном Лайчаком було висловлено переконання в тому, що економічну частину Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом словацьким парламентом буде ратифіковано без затримки. Від того, як швидко це буде зроблено рештою парламентів країн-членів ЄС і буде залежати кінцевий строк ратифікації цієї частини Угоди.

– Чи можливе на вашу думку спрощення режиму отримання віз для відвідування українцями Словаччини за прикладом Польщі?

– Думаю, що з мого боку не було б коректно порівнювати загальну кількість віз, що оформлюються громадянам України консульськими установами Польщі та Словаччини. Ці дві країни суттєво відрізняються одна від одної щодо кількості громадян України, які мають намір їх відвідати, проте обидві керуються нормами і правилами, встановленими Євросоюзом. Однак, варто лише зазначити, що консульські установи Словаччини протягом 2013 року, оформили удвічі більшу кількість віз (86 тис.), у порівнянні з 2012 роком (43 тис.). При цьому Словаччина вже декілька років є одним з лідерів найменшої кількості відмов у оформленні віз громадянам України серед країн-членів ЄС (0,24 % ). Водночас, із задоволенням хотів би відзначити, що Словаччина у 2013 році досягла найбільшого прогресу в оформленні багаторазових шенгенських віз терміном дії від 2 до 5 років (близько 25 тисяч віз), у порівнянні з попереднім, 2012 роком (600 віз). Вважаю, що ці дані є красномовними.

– Чи плануються найближчим часом двосторонні візити між українськими та словацькими високо посадовцями на рівні Президентів, Міністрів Закордонних Справ та голів урядів держав?

– В українських ЗМІ, до речі, вже оприлюднювалася інформація, що Президент Словаччини Кіска запросив Президента України Петра Порошенка здійснити візит до Словацької Республіки під час відзначення 70-річчя Словацького національного повстання, заходи з відзначення якого пройдуть у місті Банська Бистриця. Зараз уточнюється рівень участі в цьому заході високих гостей та готується відповідна програма для його учасників.

Сторонами також ведеться підготовка до здійснення візиту Віце-прем’єр-міністра і Міністра закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки Лайчаком в Україну. Зараз узгоджується його формат. У ході візиту також планується підписання низки двосторонніх документів, які сприятимуть подальшому розвитку нашого співробітництва.

– На нараді з промисловцями Арсеній Яценюк заявив, що реверсні поставки газу в Україну є недостатніми, чи можливо на Вашу думку збільшення поставок? Що для цього потрібно зробити?

– Словаччина має найбільш потужну газотранспортну систему, яка складається з 4 газогонів. Однак, відповідно до угоди між національними операторами РФ та СР, підписаної ще у листопаді 2008 року терміном дії з 1 січня 2009 року до 2028 року, ці транспортні потужності "зарезервовані" Газпромом на строк дії цієї угоди. На сьогоднішній день 1 газогін цілком можна було б використовувати у зворотному напрямі, однак, словацька сторона для цього потребує згоди Росії. Газпром, у свою чергу, не зацікавлений у вирішенні даного питання, оскільки поставки російського газу в Україну в аверсному режимі використовуються як інструмент політичного тиску на нашу державу.

Питання реверсних поставок газу з Європи в Україну через Словаччину українська сторона намагалася вирішити упродовж кількох років. Йшлося про фізичні та віртуальні шляхи поставок. Як з’ясувалося, здійснення віртуального реверсу також узалежнюється від Газпрому, який мав би надати шипер-коди для вимірювання віртуальних обсягів газу. Переговори у цьому ключі були безрезультатними.

У зв’язку з цим Україна зосередилася на досягненні домовленостей зі Словаччиною за сприяння Єврокомісії щодо фізичних реверсних поставок. Результатом тривалих переговорів у тристоронньому форматі стало підписання 28 квітня 2014 року у Братиславі Меморандуму про взаєморозуміння між українським оператором "Укртрансгаз" та словацьким оператором "Eustream" у сфері організації реверсних поставок газу. До речі, церемонія підписання вказаних Меморандуму та Угоди відбулася за участю, зокрема, Президента Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу. Цей Меморандум визначає правові засади співпраці між двома національними операторами, зокрема, щодо реверсних поставок газу та інвестування в цей проект. Йдеться про поставки газу в Україну в обсягом до 10 млрд. кубометрів/ріка бо 22 млн. кубометрів/день ще у 2014 році. З цією метою “Eustream” зобов’язався інвестувати в проект біля 20-21 млн. євро, що передбачає будівництво газовимірювальної станції, а також протяжність газогону до української газотранспортної системи.

Відповідно до Меморандуму, словацький оператор "Eustream" газотранспортної системи Словаччини успішно завершив процедуру "OpenSeason", тобто прийом заявок на постачання газу до України з використанням газо гону Вояни–Ужгород, про що офіційно поінформував 2 липня ц.р. До поставок газу в Україну територією Словаччини виявили інтерес близько двох десятків європейських постачальників. Серед них – найбільші газові трейдери Євросоюзу.

На початку серпня словацький оператор "Eustream" офіційно повідомив про готовність здійснювати реверсні поставки європейського газу через територію Словаччини з початку вересня поточного року. Розпочнуться поставки з обсягу біля 3.2 млрд. кубометрів газу з подальшим нарощуванням пропускної здатності до 8 та 10 млрд. кубометрів газу на рік.

На увагу заслуговує також і той факт, що НАК "Нафтогаз України" 3 липня ц.р. повідомив офіційно, що компанія викупила більшу частину вихідних транспортних потужностей газопроводу "Вояни-Ужгород" у словацького оператора газотранспортної системи "Eustream" для поставок природного газу. Більша частина транзитних потужностей нового газопроводу викуплена компанією до 2019 року. Таким чином, так званий "малий реверс газу" забезпечено.

Попри організацію так званого "малого реверсу газу" Україна та ЄС закликають Словаччину докласти зусиль щодо забезпечення "великого реверсу", тобто поставок біля 20 млрд. кубометрів газу на рік, тобто, йдеться про використання однієї з чотирьох труб ГТС Словаччини у зворотному напрямі. Це питання обговорюється у форматі Україна-Росія-Єврокомісія.

Резюмуючи я б сказав, що Словаччина, як транзитна країна, зацікавлена у наданні транзитних послуг, адже це рентабельно. Однак, рішення сьогодні знаходиться не в Братиславі, а в Брюсселі та Москві.

– Чи чинить, на Вашу думку, тиск Російська Федерація на словацьку сторону щодо переговорів по реверсним поставкам газу в Україну?

Загальновідомо, що Росія намагається чинити тиск в цілому на ЄС, використовуючи при цьому як інструмент тиску/шантажу свої енергоресурси.

Однозначно, що здійснювався тиск і на словацький уряд. Адже економіка Словаччини, з одного боку, залежна від російських енергоресурсів – газу, нафти, ядерного палива, а з іншого – Словаччина заробляє на транзиті через свою територію російських енергоресурсів в Європу. У цьому контексті зазначу, що ми розпочали переговори щодо реверсних поставок газу з Європи в Україну ще влітку 2012 року. І переговори проходили вкрай складно до тих пір, поки ми не перейшли у тристоронній формат Україна-Словаччина-Єврокомісія. І знову ж таки, вирішено питання щодо так званого малого реверсу, а великий реверс Росія все ж таки блокує.

– Наскільки тісною на вашу думку може стати співпраця українських промисловців з словацькими після ратифікації економічної частини угоди про Асоціацію України і ЄС?

– Дякую, гарне запитання. Переконаний, що і так активна двостороння співпраця в торговельно-економічній сфері отримає новий поштовх. Восени минулого року в ділових колах Словаччини спостерігалося суттєве зростання інтересу до ведення бізнесу в Україні, інвестування в українську економіку. У 2013 році було проведено низку двосторонніх заходів, зокрема, засідань двох міжурядових і однієї міжвідомчої комісії, низку бізнес-форумів, семінарів, конференцій, і однією з головних тем цих заходів було майбутнє створення ЗВТ між Україною та ЄС. Помітним було і розчарування словаків у зв’язку із перенесенням підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Сьогодні словацький та український бізнес в очікуванні набуття чинності Угодою та, зокрема, імплементації зони вільної торгівлі. Для обох сторін важливим чинником є добросусідство та відсутність будь-яких бар’єрів, включаючи мовний. То ж має місце спільний інтерес до співпраці, насамперед, в енергетичній та транспортній сферах, в автомобілебудуванні, хімічній та сільськогосподарській галузях тощо. Доречно було б зазначити, що чим більше сторони пізнають один одного, оцінюють виробничий потенціал, тим жвавішим відбувається взаємовигідне партнерство. Думаю, що окрім ЗВТ, важливим чинником має бути і створення безвізового режиму для українців.

– Який Ваш прогноз щодо обсягів торгівлі товарами та послугами між Україною та Словаччиною на 2014 рік в порівнянні з 2013?

– На мою думку, показовим є те, що з року в рік наш товарообіг зростає. У 2013 році обсяги торгівлі товарами та послугами склали 1 млрд. 489,7 млн. доларів США та збільшились, у порівнянні з 2012 роком, на 12,3%, при цьому експорт з України до Словацької Республіки склав 797,0 млн. доларів США та збільшився на 12,1%, імпорт словацьких товарів та послуг в Україну склав 692,7 млн. доларів США та збільшився на 12,6%. Позитивне сальдо для України за цей період склало 104,3 млн. доларів США.

В цьому році обсяг товарообігу буде не меншим, ніж у минулому році, щоправда, сподіваємося на його перевищення. Адже діють шестимісячні торговельні преференції, надані Єврокомісією для України - чинні до 1 листопада, далі - запрацює ЗВТ. І, що головне, вже традиційно двостороння торгівля відбувається зі значним позитивним для України сальдо.

– Як і наскільки сильно останні події в Україні вплинули на динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну зі Словаччини?

– Приріст словацьких інвестицій в Україну в минулому році становив 47%. Важливим є те, що це прямі інвестиції. При цьому 30 % словацьких інвестицій спрямовані в промисловість.

За інформацією Словацького агентства розвитку інвестицій та торгівлі при Мінекономіки СР, нині у словацького бізнесу є реальний інтерес до інвестування в Україну. Насамперед, йдеться про інвестування в енергетичний сектор, галузь переробки відходів, в агрокомплекс, хімічну та машинобудівну сфери, в комунальне господарство.

Сьогодні опрацьовується низка серйозних інвестиційних словацьких проектів в Україні. Попри події в Україні, інтерес потенційних словацьких інвесторів зростає, і цьому є пояснення – імплементація Угоди про асоціацію відкриває нові можливості для бізнесу. І тут важливо якраз не остудити цей інтерес надмірною бюрократією, чи не дай боже, корупцією.

Степан Крьока